<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Наукові видання кафедри "Кафедра суднобудування і судноремонту ім. професора Ю.Л. Воробйова"</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1328" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1328</id>
<updated>2026-05-14T01:09:15Z</updated>
<dc:date>2026-05-14T01:09:15Z</dc:date>
<entry>
<title>ПЕРСПЕКТИВНА СТРУКТУРА МАТЕМАТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОНОМНИХ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ МОРСЬКИХ ГЛИБИН</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3190" rel="alternate"/>
<author>
<name>Калініченко, Є.В.</name>
</author>
<author>
<name>Заєць, А.Ю.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3190</id>
<updated>2024-03-04T08:38:44Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">ПЕРСПЕКТИВНА СТРУКТУРА МАТЕМАТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОНОМНИХ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ МОРСЬКИХ ГЛИБИН
Калініченко, Є.В.; Заєць, А.Ю.
Метою статті є підвищення ефективності вирішення завдань обстеження морських глибин та виконання різних підводних операцій за рахунок використання перспективного математичного забезпечення автономних підводних апаратів. У статті розглянуті проблеми розробки системи управління для автономних підводних апаратів. Вказано, що існуючі системи управління призначені переважно для вирішення завдань пошукового класу, але автономні підводні апарати можуть використовуватися для виконання складніших завдань, таких як обстеження. Для успішного виконання таких завдань автономним підводним апаратам необхідна система управління, яка може гнучко реагувати на нові завдання та дані від бортових датчиків. У статті запропонована нова архітектура математичного забезпечення системи управління автономними підводними апаратами, яка використовує як ієрархічні, так і поведінкові управлінські структури. Це значно розширює можливості автономних підводних апаратів, дозволяючи йому вирішувати завдання різних класів в умовах обмежень обчислювальних ресурсів бортової обчислювальної мережі. У рамках запропонованої архітектури використовується поведінковий підхід на різних рівнях функціональної ієрархічної системи управління. При цьому управлінські структури виконавчого рівня мають постійний склад, а на тактичному рівні формуються змінні структури, які створюються на основі розробленої бібліотеки агентів. Це забезпечує легке нарощування функціональності по мірі появи нових завдань та апаратних засобів. Обґрунтовано підхід щодо побудови бібліотеки агентів тактичного рівня на основі функціональної декомпозиції цільового класу завдань. Дії робота формуються в термінах агентів, що утворюють бібліотеку, яка забезпечує основу для створення декларативних місій. Розроблена та досліджена структура агента, яка містить локальну модель середовища, засоби планування дій на базі цієї моделі та аналізу використовуваної інформації для визначення працездатності агента. Відповідна система управління може бути запропонована в подальшому для випробування на автономних підводних апаратах.
стаття
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАВІГАЦІЇ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3189" rel="alternate"/>
<author>
<name>Заєць, А.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Калініченко, Є.В.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3189</id>
<updated>2024-03-04T08:34:28Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАВІГАЦІЇ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ
Заєць, А.Ю.; Калініченко, Є.В.
У цій статті проведено всеосяжний аналіз сучасних методів навігації автономних підводних апаратів, акцентуючи увагу на їхніх технологічних особливостях, перевагах та обмеженнях. Основна увага приділена п'яти ключовим методам: акустичній навігації, глобальним системам позиціонування, навігації за допомогою Доплерівського вимірника швидкості (DVL), інерціальній навігації, навігація з використанням спостерігачів траєкторії на основі дифузії, а також забезпечення навігації груп підводних апаратів. Результати дослідження вказують на те, що інтеграція різноманітних методів навігації може значно покращити надійність та точність позиціонування підводних апаратів, забезпечуючи ефективне виконання місій у складних умовах. Враховуючи поточні тенденції розвитку технологій та оперативних вимог, в статті також окреслено напрями подальших досліджень та розробок у галузі підводної навігації.
стаття
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Аналіз можливості використання глибоководних нафтогазовидобувних платформ для умов Чорного моря.</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3106" rel="alternate"/>
<author>
<name>Заєць, А.Ю.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3106</id>
<updated>2024-02-27T10:28:54Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Аналіз можливості використання глибоководних нафтогазовидобувних платформ для умов Чорного моря.
Заєць, А.Ю.
Освоєння морських нафтогазових родовищ є пріоритетним завданням для розвитку світової економіки, оскільки за останні кілька років близько 70 % нових відкриттів нафто-газових родовищ у світі припало на морські зони та попит на вуглеводні зросте приблизно на 15-20 % протягом найближчих 10 років. Для України набуття самостійності у видобутку енергоносіїв було актуальним до початку війни та буде особливо важливим під час відбудови країни після закінчення бойових дій.&#13;
До 2014 року рівень освоєння українського шельфу становив близько 3 %, а добовий видобуток в українському секторі шельфу Чорного моря – близько 2 млн. куб. м. природного газу. Проте слід зазначити, що значна частина ресурсів вуглеводнів (27 %) зосереджена на глибинах 5-7 км. 7043.5 млн. т початкових потенційних ресурсів вуглеводнів, або 75,5 % від їх загальної кількості, знаходяться на суходолі, а 2279.2 млн. т (24,5 %) – на шельфі Чорного й Азовського морів.&#13;
Єдиною українською компанією, яка має право здійснювати увесь комплекс робіт щодо розвідки і видобутку енергоносіїв на морському шельфі, є ДАТ «Чорноморнафтогаз». На балансі компанії – 17 родовищ, із них 11 – газових, 4 – газоконденсатних та 2 – нафтових. Сумарні запаси всіх родовищ становлять 58,56 млрд. кубометрів газу, 1,231 млн. тонн газового конденсату і 2,530 млн. тонн нафти. Станом на 2014 рік «Чорноморнафтогаз» розробляло 6 газових, 3 газоконденсатних та одне нафтове родовище, мало в експлуатації 10 морських стаціонарних газодобувних платформ та 44 газорозподільні станції. Для нарощування обсягів видобутку у листопаді 2012 року були введені в експлуатацію Одеського та Безіменного газових родовищ. Суботинське газове родовище до 2014 року знаходилось в розробці. До початку російської агресії компанією ДАТ «Чорноморнафтогаз»велися переговори щодо підключення до розробки глибоководних районів моря американських компаній ExxonMobil, Chevron і Texaco, які мають досвід роботи на великих глибинах, для освоєння родовищ у глибоководній частині шельфу Чорного моря (понад 800 метрів).&#13;
На даний час морська нафтогазова промисловість здійснює стратегічне переміщення в область глибоководних околиць континентів, розглядаючи їх як нове джерело видобутку вугле-водневої сировини.
стаття
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Модернізація дослідного басейну ОНМУ для дослідження ходових якостей швидкісних суден</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3105" rel="alternate"/>
<author>
<name>Демідюк, О.В.,</name>
</author>
<author>
<name>Заєць, А.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Котовська, Н.Н.</name>
</author>
<author>
<name>Онищенко, А.Ф.</name>
</author>
<author>
<name>Войнович, М.В.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3105</id>
<updated>2024-02-27T10:25:15Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Модернізація дослідного басейну ОНМУ для дослідження ходових якостей швидкісних суден
Демідюк, О.В.,; Заєць, А.Ю.; Котовська, Н.Н.; Онищенко, А.Ф.; Войнович, М.В.
Розглянута задача модернізації існуючого та створення додаткового обладнання дослідного басейну гравітаційного типу (системи Велекампа) для можливості проведення буксирувальних випробувань швидкісних суден, рух яких характеризується динамічною зміною посадки.&#13;
Запропоновано нову конструкцію підвісу моделі та оптичну систему визначення динамічного диференту.&#13;
Наведені результати буксирувальних випробувань швидкісного катера з новим обладнанням для реєстрації посадки. Зроблені висновки та рекомендації щодо проведення буксирувальних випробувань швидкісних суден в басейні гравітаційного типу
стаття
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
