https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/199 2026-09-21T18:38:11Z 2026-09-21T18:38:11Z Holovan, A. Honcharuk, I. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5818 2026-09-21T10:19:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Advances in quantifying the efficiency of energy consumption, conversion, and transmission on merchant ships Holovan, A.; Honcharuk, I. Improving the efficiency of energy consumption, conversion, and transmission on merchant ships has become a critical challenge due to rising fuel costs, increasingly stringent environmental regulations, and the introduction of operational efficiency requirements such as the IMO CII. Existing energy-efficiency metrics are predominantly based on absolute or design-oriented indicators and do not adequately capture the latent reserves of energy savings embedded in ship energy systems. This study addresses this gap by proposing a methodological framework for quantifying energy efficiency through the concept of relative energy-saving potential. The proposed approach integrates ship energy balance analysis with a hierarchical assessment of relative theoretical, technical, and economically feasible energy-saving potentials. The framework is demonstrated using an illustrative numerical example for a representative medium-size product tanker. The presented calculations are intended to demonstrate the applicability of the methodology rather than to provide vessel-specific operational recommendations. The results indicate that a significant share of energy losses can be identified and reduced by technical and economic feasibility considerations. The study concludes that relative energy-saving potentials offer an effective and scalable foundation for ship energy management, supporting SEEMP implementation, CII compliance strategies, and integration into digital twin and AI-based energy management systems

2026-01-01T00:00:00Z Honcharuk, I. Golovan, A. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5817 2026-09-21T10:08:07Z 2023-01-01T00:00:00Z

Сучасні підходи до забезпечення безпеки під час автоматизованих швартових операцій Honcharuk, I.; Golovan, A. У статті розглядаються автоматизовані швартовні системи, новітні технології для підвищення безпеки персоналу та суден. Останніми роками прогресивний розвиток автоматизованих швартовних систем все більше забезпечує покращення безпеки на морі, яке було визнано на 102-й сесії Комітету з безпеки на морі Міжнародної морської організації (IMO). Ці системи розроблені для зменшення ризиків, пов'язаних з традиційними методами швартування, та сприяють забезпеченню безпеки персоналу та суден під час швартовних операцій. Автоматизовані швартовні системи використовують сучасні технології, такі як сенсори, навігаційне обладнання, інтелектуальний аналіз даних та автоматичне керування, щоб оптимізувати процес швартування та забезпечити високу ступінь безпеки. Однією з переваг автоматизованих систем є зменшення ризику травм та смертей серед персоналу, оскільки вони дозволяють зменшити потребу в ручній праці під час швартовних операцій. Крім того, автоматизовані системи сприяють попередженню пошкоджень суден та портових споруд завдяки покращеному контролю над процесом швартування. Це може включати в себе забезпечення оптимального розміщення суден, контроль за силами натягу канатів та швидке виявлення можливих проблем, що можуть виникнути під час швартовних операцій. Важливим аспектом реалізації автоматизованих швартовних систем є розробка ефективних стандартів безпеки та протоколів, що враховують специфіку різних типів суден та портових споруд. Особливий акцент може бути зроблений на інтеграцію цих систем у загальну інфраструктуру судноплавства та портів з метою створення єдиної системи керування та надійної безпеки. Мета статті полягає в аналізі й оцінці сучасних автоматизованих систем швартування та їх впливу на безпеку персоналу, суден та портових споруд. Результати. Визначино можливі напрями подальшого розвитку та удосконалення цих систем для забезпечення більш високого рівня безпеки під час швартовних операцій. Висновки. Таким чином, сучасні автоматизовані швартовні системи сприяють забезпеченню безпеки під час швартовних операцій та підтримці сталого розвитку морського транспорту. Їх успішна реалізація може зменшити ризики, пов'язані з традиційними методами швартування, та покращити безпеку персоналу, суден та навколишнього середовища.

2023-01-01T00:00:00Z Honcharuk, I. Golovan, A. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5816 2026-09-21T10:03:28Z 2023-01-01T00:00:00Z

Виконання автоматизованих швартовних операцій між суднами: дослідження кібербезпеки Honcharuk, I.; Golovan, A. Ця наукова стаття зосереджена на вивченні кібербезпеки в контексті автоматизованих швартовних операцій між суднами, які відомі як ‘ship to ship docking’ (STS). З розвитком технологій та автоматизації в морській галузі ці операції стають все більш поширеними і вразливими перед кібератаками та зловмисними діями. Кібербезпека є актуальним питанням у сучасному морському транспорті, зокрема при здійсненні автоматизованих швартовних операцій між суднами. Ці операції повинні виконуватися за допомогою спеціальних автоматизованих систем, які забезпечують точність та безпеку маневрування суден. Проте, разом з перевагами, ці системи також стають вразливими перед кібератаками та зловмисними діями. Операції STS вимагають великих обсягів обміну даними та комунікаційних протоколів між суднами. Під час цих операцій можуть виникнути потенційні ризики кібератак, таких як несанкціонований доступ, перехоплення даних, вплив на керування та навіть можливість виникнення аварійних ситуацій. Отже, основна мета цієї наукової статті полягає в дослідженні кібербезпеки при виконанні автоматизованих швартовних операцій між суднами. Під час досягнення поставленої мети було проаналізовано загрози та ризики, пов’язані з цими операціями, а також розроблено та впроваджено заходи забезпечення кібербезпеки для зменшення ризиків кібератак, забезпечення надійності систем керування та безпеки під час виконання операцій STS. Дослідження, що викладені в даній статті, мають на меті покращити розуміння проблеми кібербезпеки в контексті автоматизованих швартовних операцій між суднами та сприяти розробці ефективних стратегій та політик забезпечення безпеки в цій галузі. Результати. У цій статті автори представили технологію децентралізованого управління як інструмент для зберігання значного обсягу інформації на борту суден для наукових цілей і заходів із запобігання аварій та інцидентів при виконанні швартовних операцій. Висновки. Обґрунтуванням використання технології децентралізованого управління є вирішення майбутніх труднощів, пов’язаних із впровадженням або прийняттям новітніх технології судноплавними компаніями. Ключовим викликом у цій галузі є заохочення судноплавних компаній до впровадження блокчейну (технологія розподіленого реєстру)

2023-01-01T00:00:00Z Гончарук, І.П. Головань, А.І. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5815 2026-09-21T09:58:10Z 2025-01-01T00:00:00Z

Інноваційна система машинного навчання для моніторингу суднового обладнання в реальному часі Гончарук, І.П.; Головань, А.І. У цій статті представлено інноваційну систему онлайн-моніторингу стану. Вона складається з нової об'єктно-орієнтованої бази даних, алгоритму машинного навчання та детальної моделі для прогнозування відмов обладнання. База даних моніторингу стану, яка є об'єктно-орієнтованою базою даних, створеною на мові Python, була розроблена для того, щоб уникнути будь-якої реляційно-об'єктної невідповідності проблем, які часто виникають при використанні реляційних баз даних у складних додатках з використанням методів машинного навчання. База даних інтелектуально зберігає дані з різних датчиків, а потім впорядковує дані в конвеєр до системи діагностики та прогнозування, пропонуючи постійну оцінку стану суднових механізмів з високою швидкістю і точністю. Запропонована система технічного обслуговування на основі стану, базується на виявленні змін стану обладнання в режимі реального часу, використовуючи алгоритм локального фактору відхилення для виявлення новизни. Навчання, валідація та тестування алгоритму були виконані з використанням даних про деградацію енергетичної установки. Результати показують що після налаштування алгоритму він з високою точністю визначив, коли механічна системи змінює стан як для турбіни і компресора, так і для інших суднових технічних засобів

2025-01-01T00:00:00Z