<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Випуск 2 (83) 2023</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3709" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3709</id>
<updated>2026-05-14T02:09:25Z</updated>
<dc:date>2026-05-14T02:09:25Z</dc:date>
<entry>
<title>Туризм  вузькоколійками  в Україні: пропозиція, особливості, розвиток за  умов воєнного  стану</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3840" rel="alternate"/>
<author>
<name>Стецюк, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Періг, Т.В.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3840</id>
<updated>2024-05-20T12:32:44Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Туризм  вузькоколійками  в Україні: пропозиція, особливості, розвиток за  умов воєнного  стану
Стецюк, О.В.; Періг, Т.В.
Стаття розвиває дослідження, пов’язані з використанням в туристичній індустрії  України  вузькоколійних  залізниць.  Метою  дослідження  є аналіз  сучасної  про-позиції  турів  вузькоколійними  залізницями  України,  встановлення  особливостей  їх  як ринкового туристичного продукту, проблеми та перспективи цього виду туризму за умов воєнного  стану. Встановлено,  що  в  Україні  для  туристичних  цілей  використовуються чотири  збережених  вузькоколійних  залізниці.  Найуспішнішим  є  екскурсійний  тур Вигодською  залізницею,  відомий  як  «Карпатський  трамвай».  Періодично  формуються екскурсійні  тури  Боржавською  й  Гайворонською  залізницями. Здебільшого  для  неоргані-зованого туризму ще донедавна використовувалася вузькоколійка Антонівка-Зарічне. Тури вузькоколійками – це, як правило, комбінований турпродукт, насправді при їх формуванні використовуються різні види транспорту й різні туристичні ресурси. Хоча їхньою основою є залізнична подорож вузькоколійкою в поєднанні з ознайомленням із залізничною інфра-структурою, вони включають також культурно-пізнавальні заходи, зокрема відвідування музеїв, театралізовані дійства. Збройна агресія Росії проти України негативно вплинула на розвиток цього виду туризму, однак, попри зменшення обсягів обслуговування туристів, він зберігся, й навіть розвивається, що засвідчує його перспективність. Головною проб-лемою турів вузькоколійними залізницями України, є нерентабельність утримання такого типу транспорту. Попри те, що самі тури зазвичай є успішними, інші види перевезень залишаться  збитковими,  як  і  загалом  вузькоколійна  залізниця.  Ще  одна  проблема –  дві найдовші вузькоколійних залізниці України, розташовані на значній віддалі від найбільших міст  держави,  або  ж  від  значних  туристичних  центрів,  що  ускладнює  формування успішних туристичних продуктів.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Аналіз та пропозиції заходів із   оптимізації   порядку   отримання   адміністративних   послуг   для   об’єктів   культурної спадщини</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3803" rel="alternate"/>
<author>
<name>Олійник, В.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Ліганенко, М.Г.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3803</id>
<updated>2024-05-13T12:45:46Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Аналіз та пропозиції заходів із   оптимізації   порядку   отримання   адміністративних   послуг   для   об’єктів   культурної спадщини
Олійник, В.Д.; Ліганенко, М.Г.
Культурна спадщина як місцевого, національного, так і світового значення є надбанням кожної нації окремо та людства загалом, без неї неможливо уявити  світову  культуру,  створену  багатьма  поколіннями.  Одеса –  місто обласного значення, один із провідних промислових, наукових і культурних центрів України. У місті знаходиться велика кількість споруд і будинків, які мають ту чи іншу культурну та історичну цінність.Охорона  об’єктів  культурної  спадщини  є  одним  із  пріоритетних  завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вирішення проблем розбудови сфери охорони культурної спадщини можливо за допомогою напрацю-вання та реалізації міських програм відповідно до законодавства України у сфері охорони культурної спадщини. Проаналізувавши  законодавчу  базу  щодо  порядку  отримання  адміністра-тивних послуг на реставрацію об’єктів культурної спадщини, нами пропонується низка заходів, а саме: спростити перелік документів, що дозволить скоротити процедуру отримання довідок, при цьому пакет документів зберігає змістовність та  містить  основні  характеристики  об’єкта;  внесення  всієї  зазначеної  доку-ментації  на  об’єкт  культурної  спадщини  одним  пакетом  через  Електронний кабінет  забудовника;  створити  Єдину  раду  з  єдиним  висновком,  що  значно скоротить терміни отримання висновку. Реалізація  даних  пропозицій  дозволить  спростити  процедуру  отримання державної послуги та створити засади  формування державної політики усфері охорони культурної спадщини
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Логістична складова в системі управління  експортоорієнтованими бізнес-структурами в  умовах  глобальної  невизначеності</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3802" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кібік, О.М.,</name>
</author>
<author>
<name>Ковиркіна, О.В.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3802</id>
<updated>2024-05-13T12:05:43Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Логістична складова в системі управління  експортоорієнтованими бізнес-структурами в  умовах  глобальної  невизначеності
Кібік, О.М.,; Ковиркіна, О.В.
Визначено, що експортоорієнтовані українські бізнес-структури повинні розвивати систему управління своєю діяльністю, що дозволить їм підтри-мувати  рівень  конкурентоспроможності  в  складних  умовах,  зокрема  війни  та глобальної невизначеності. Наведено наслідки посилення глобальної невизначеності для експортоорієнтованих бізнес-структур. Проаналізовано результати експорт-ної діяльності України. Систематизовано фактори впливу на експортну діяльність бізнес-структур.  Визначено  особливості  та  проблеми  функціонування експорто-орієнтованих підприємств  оптової  торгівлі  сільськогосподарською  сировиною, зокрема зернотрейдерів. Обґрунтовано, що логістичний потенціал є передумовою забезпечення конку-рентоспроможності  експортоорієнтованих  бізнес-структур  в  умовах  глобальної невизначеності.  Визначено,  що розвиток  логістичного  потенціалу  експортерів-зернотрейдерів  позитивно  впливає  на  їхні  фінансові  показники  та  результати зростання. Обґрунтовано  доцільність  розширення  сфери  використання концепція  нав-чання  в  логістичному  забезпеченні  експортної  діяльності  українських  бізнес-структур.  Розглянуто  умови  та  особливості активізації  можливостей  цифровізації  та  використання  соціальних  мереж  експортоорієнтованими  підприєм-ствами  оптової  торгівлі  сільськогосподарською  сировиною,  зокрема  зернотрейдерами.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Стратегічні обструкції   в   управлінні   розвитком   інноваційного   підприємництва   в   Закарпатському регіоні</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3801" rel="alternate"/>
<author>
<name>Зарічна, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Ножов, Е.М.</name>
</author>
<author>
<name>Мигович, В.П.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/3801</id>
<updated>2024-05-13T11:49:53Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Стратегічні обструкції   в   управлінні   розвитком   інноваційного   підприємництва   в   Закарпатському регіоні
Зарічна, О.В.; Ножов, Е.М.; Мигович, В.П.
У  статті  розглянуті  обструкції  розвитку  інноваційного  під-приємництва  як  стратегічного  фактору  та  об’єкту  стратегічного  управління розвитком економіки Закарпатської області. Їх аналіз дозволив здійснити систе-матизацію за наступними напрямами.Перший –  аналіз  кількісних  показників,  що  надають  екстенсивні  харак-теристики інноваційної активності в регіоні – свідчить про скорочення кількості інноваційно активних підприємств. Причиною скорочення є ігнорування державою життєво  важливих  для  підприємців  потреб  в  інституційній  та  фінансовій підтримці  Крім  цього,  спостерігається зменшення  темпів  зростання  обсягів реалізованої інноваційної продукції. На цей тренд вплинуло скорочення кількості інноваційно-активних підприємств в області, тобто перша причина. Крім цього, в якості фактору, що гальмує виробництво інноваційної продукції, можливо відмі-тити нерозвиненість платоспроможного попиту на інноваційну продукцію.Наступний напрям аналізу перешкод – дослідження інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості інноваційного бізнесу в області – прослідковується низька  інвестиційна  активність  та  скорочення  витрат  у  сфері  інноваційної діяльності. Причинами  низької  інвестиційної  діяльності  окреслені  наступні  чинники: висока вартість кредитів в Україні, що суттєво ускладнює фінансову активність бізнесу й погіршує кінцеві фінансові результати; відсутність механізмів залучення коштів  населення  (краудфандінгу  та  інших  способів);  загальний  інвестиційний клімат в Україні та її регіонах.Третій  напрям  дослідження  перешкод –  виявлення  розвитку  наукової діяльності  і,  відповідно,  її  впливу  на  інноваційну  активність.  В  межах  аналізу, встановлено скорочення кількості зайнятих в сфері науково-дослідної роботи, що обмовлено відсутністю реальної державної підтримки наукової діяльності.Шляхами вдосконалення інноваційного підприємництва рекомендовано виді-лити  такі  як  розробка  та  реалізація  державної  стратегії  інноваційної  актив-ності,  що  забезпечить  фінансову  та  інвестиційну  підтримку  інноваційного  біз-несу;  формування  регіональної  інноваційної  системи;  підтримка  наукової  діяль-ності в області та ін.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
