<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Наукові видання кафедри "Економіка і фінанси"</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/79" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/79</id>
<updated>2026-05-13T19:47:27Z</updated>
<dc:date>2026-05-13T19:47:27Z</dc:date>
<entry>
<title>Відновлення вантажної бази морських портів України та фінансування портової інфраструктури</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5627" rel="alternate"/>
<author>
<name>Жихарєва, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Берестенко, В.В.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5627</id>
<updated>2026-05-01T14:25:14Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Відновлення вантажної бази морських портів України та фінансування портової інфраструктури
Жихарєва, В.В.; Берестенко, В.В.
Досліджено роль логістики у розвитку економіки України, виконано аналіз впливу морської блокади на вантажопотоки, оцінку стану логістичної системи України. Розроблено заходи для повернення вантажної бази до українських морських портів та визначення перспектив інтеграції України в європейську транспортну систему з&#13;
урахуванням міжнародної підтримки. Систематизовано чинники втрати вантажної бази українських морських портів унаслідок війни та змін логістичних маршрутів. Удосконалено підходи до оцінки потенціалу повернення вантажопотоків з урахуванням ефективності митної політики, цифровізації та інтеграції України до європейського транспортного простору. Запропоновано концепцію “логістичного відновлення” портів України на основі принципів сталого розвитку й положень Національної транспортної стратегії – 2030. Систематизовано джерела фінансування інвестицій у портову інфраструктуру, досліджено особливості обґрунтування концесії та оренди портової інфраструктури в Україні. Видання розраховано на здобувачів вищої освіти, молодих вчених, викладачів, представників морської галузі та державних органів управління.
монгорафія
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Аналіз приватних інвестицій у суднобудуванні: світовий досвід</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5577" rel="alternate"/>
<author>
<name>Копилова, О. В.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5577</id>
<updated>2026-04-09T08:02:13Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Аналіз приватних інвестицій у суднобудуванні: світовий досвід
Копилова, О. В.
Суднобудування відіграє важливу роль у багатьох суміжних галузях та національній економіці загалом. Ця галузь впливає на конкурентоздатність держави і економіко-політичне становище у світі. Стан суднобудівної галузі безпосередньо впливає на розвиток судноплавства, його забезпечення високотехнологічними та енергозберігаючими суднами. Попри наявність значної уваги науковців і практиків до проблем фінансування та розвитку судноплавства,  низка  аспектів  залишається  недостатньо чи фрагментарно дослідженою. Стаття присвячена визначенню тенденцій та проблем приватного інвестування у суднобудування на міжнародному рівні з акцентом на європейський досвід. Охарактеризовано сучасні потреби в інвестиціях суднобудівної галузі під впливом фінансово-економічних глобалізаційних викликів. Визначено сучасні напрями приватного інвестування у суднобудуванні. Проаналізовано існуючі інструменти фінансування судноплавства та визначено найбільш ефективні та перспективні для використання. Сформулювано рекомендації щодо оптимальної стратегії залучення приватного капіталу до суднобудівної галузі. Стабільно зростаючі обсяги світової морської торгівлі мають відповідно забезпечуватись зростанням світового флоту та його місткістю. Суднобудування має не тільки конкурувати за швидкість та безпеку транспортування вантажів, а й має відповідати низці міжнародних умов та стандартів щодо декарбонізації. Декарбонізація світового судноплавного флоту вимагає значних інвестиційних ресурсів. Інструменти сталого фінансування, включаючи зелене, синє та змішане фінансування, що поєднують пільгове та комерційне фінансування, відіграватимуть центральну роль у забезпеченні необхідних коштів. Запровадження правил Базеля II щодо вимог до капіталу значно збільшило вимоги до судноплавних компаній та витрати на фінансування довгострокових кредитних зобов'язань. Запропонований альтернативний підхід полягає у стимуляції небанківських джерел кредитування, які не підпадають під згадані вимоги до банківського капіталу. Таким чином, з’являються нестандартизовані продукти, які пропонуються в кожному окремому випадку, залежно від конкретних потреб та обставин кожного клієнта. Однак, інформація про спеціалізовані судноплавні продукти, що пропонуються приватними банками, є обмеженою. Відсутність прозорості ускладнює для судноплавних компаній повне розуміння своїх можливостей та прийняття обґрунтованих рішень. Таким чином постає питання щодо стандартизації фінансових рішень для судноплавства що базуються на приватному капіталі. Такі стандартизовані варіанти зможуть забезпечити ширший доступ до фінансування, знизити трансакційні витрати та спростити процес для багатьох судноплавних компаній
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Стратегічні пріоритети відновлення та модернізації економіки України в умовах воєнних викликів</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5532" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сментина, Н.В.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5532</id>
<updated>2026-03-20T07:37:37Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Стратегічні пріоритети відновлення та модернізації економіки України в умовах воєнних викликів
Сментина, Н.В.
Досліджено стратегічні пріоритети відновлення та модернізації економіки України в умовах війни з орієнтацією на принципи «Build Back Better». Обґрунтовано необхідність переходу від простої відбудови до глибокої структурної трансформації, що передбачає інституційне реформування, стимулювання переробної промисловості для підвищення економічної складності та впровадження «зеленого» енергопереходу. Визначено, що ключовими факторами успіху є інтеграція з ЄС через програму Ukraine Facility та інвестиції у людський капітал як інструмент демографічного відродження. Системна синергія цих напрямів має забезпечити стале економічне зростання та зміцнення національної безпеки&#13;
&#13;
The study explores the strategic priorities for the recovery and modernization of Ukraine's economy amidst the war, focusing on the «Build Back Better» principles. It substantiates the necessity of transitioning from simple reconstruction to deep structural transformation, which involves institutional reform, stimulating the manufacturing industry to increase economic complexity, and implementing a «green» energy transition. Key success factors are identified as integration with the EU through the Ukraine Facility program and investments in human capital as a tool for demographic revival. The systemic synergy of these areas is intended to ensure sustainable economic growth and the strengthening of national security
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Фіскальна архітектоніка  та соціально-трудові відносини: економіко-теоретичний аналіз взаємодії податкової системи та економіки праці</title>
<link href="https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5376" rel="alternate"/>
<author>
<name>Жихарєва, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Клєвцєвич, Н.А.</name>
</author>
<author>
<name>Власенко, О.С.</name>
</author>
<id>https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5376</id>
<updated>2026-02-11T12:04:54Z</updated>
<published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Фіскальна архітектоніка  та соціально-трудові відносини: економіко-теоретичний аналіз взаємодії податкової системи та економіки праці
Жихарєва, В.В.; Клєвцєвич, Н.А.; Власенко, О.С.
В результаті дослідження виявлено, що податковий клин суттєво впливає на конкурентоспроможність робочої сили, а система податкових стимулів і пільг відіграє ключову роль у підтримці зайнятості та підвищенні продуктивності праці. Підтверджено залежність розвитку людського капіталу від податкових механізмів, зокрема у сфері інвестування в освіту, професійну підготовку та соціальний захист. Науковий внесок роботи полягає у комплексному обґрунтуванні взаємозв’язку податкової системи, економіки праці та соціально-трудових відносин, формулюванні концептуальних положень щодо мінімізації податкового клину, удосконалення системи стимулів і пільг та розвитку людського капіталу. Отримані результати можуть стати основою для вдосконалення фіскальної політики, оптимізації ринку праці та розробки стратегій соціально-економічного розвитку держави в умовах глобальної нестабільності
</summary>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
