https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/80 2026-05-04T12:35:37Z 2026-05-04T12:35:37Z Коскіна, Ю.О. Дрожжин, О.Л. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5539 2026-03-20T09:44:04Z 2025-01-01T00:00:00Z

Ключові точки виконання рейсу судна за договором фрахтування на рейс з позиції судновласника Коскіна, Ю.О.; Дрожжин, О.Л. Контроль часу відповідно до ключових етапів морського перевезення за договором рейсового фрахтування є критично важливим, оскільки безпосередньо впливає на взаєморозрахунки сторін, ‒ судновласника і фрахтувальника, визначає їх межі відповідальності, встановлює рівень потенційних ризиків. Фінансовими наслідками неналежного контролю етапів, наведених в представленій статті, можуть бути витрати через демередж, недоотримання диспатчу, витрати через простої судна тощо. Прозора документальна фіксація усього процесу перевезення, його окремих етапів і операцій є вагомим інструментом управління витратами та доказовим підґрунтям для врегулювання спорів. Для визначення ключових точок, які є важливими з точки зору судновласника, рейс морського судна розглядається як комплексний виробничий процес, який складається з наступних етапів: 1) перехід судна в баласті до порту відправлення; 2) завантаження вантажу в порту відправлення; 3) перехід судна із вантажем на борту до порту призначення; 4) розвантаження вантажу у порту призначення. Процес перевезення розглядається від моменту укладення договору рейсового фрахтування (вихідна точка) до моменту подачі нотісу про відхід (є моментом звільнення від обов’язків за контрактом). Критично важливі часові точки визначаються стиком будь-яких двох послідовних етапів, ‒ завершенням попереднього і початком наступного, саме вони оформлюються документами, прийнятими в міжнародній морській практиці. Причинно-наслідкові зв’язки, які виникають протягом рейсу, були формалізовані апаратом темпоральної логіки, практичний сенс якого полягає не тільки в вимірюванні часу подій, але й моніторингу логіки їх послідовності і своєчасності. Результати дослідження можуть бути корисними для судновласника як інструмент планування, контролю і автоматизації управління рейсами, контрактами та технічним обслуговуванням суден

2025-01-01T00:00:00Z Коскіна, Ю.О. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5538 2026-03-20T09:40:54Z 2025-01-01T00:00:00Z

Визначення тривалості простого рейсу судна на умовах договору фрахтування на рейс Коскіна, Ю.О. Стаття присвячена порядку визначення елементів та загальної тривалості рейсу судна відповідно до умов договору фрахтування судна на рейс. Підставою виконання судном нерегулярного плавання рейсу з перевезення вантажу є укладений між судновласником-перевізником і фрахтувальником договір фрахтування судна на рейс, який за своєю сутністю є договором про перевезення вантажу. Умови такого договору багато у чому визначають тривалість рейсу, яка для судновласника-перевізника є певним орієнтиром зайнятості судна за укладеним договором, а фрахтувальнику дозволяють оцінити терміни перевезення вантажу на морській ділянці його доставки. До розгляду покладено простий рейс судна, який виконується на умовах «1 порт завантаження – 1 порт розвантаження». Рейс судна розглянуто у статті у вигляді окремих складових – переходу у баласті (за необхідності виконання), стоянки у порту завантаження, переходу із вантажем та стоянки у порту розвантаження. Подано порядок їх розрахунку із посиланням на умови договору фрахтування на рейс, які використовуються у відповідних калькуляціях як вихідні дані. Серед таких умов принципове значення для визначення тривалості переходів судна мають порти завантаження і розвантаження, якими визначається відстань переходу судна із вантажем, та маршрут виконання переходу. Наголошено на важливості врахування умов договору фрахтування на рейс щодо термінів та своєчасності приходу судна до порту завантаження, вказаних у договорі фрахтування на рейс датами laydays і cancelling. При розрахунках часу стоянки судна у портах під відповідними вантажними роботами важливе значення мають погоджені у договорі фрахтування на рейс норми вантажних робіт, порядок рахування вихідних та святкових днів, умови щодо початку відрахунку сталійного часу. Багатоваріантність формулювань названих умов договору фрахтування судна на рейс може вимагати внесення певних корективів, наразі принциповий порядок розрахунку тривалості елементів і загального часу рейсу залишається незмінним

2025-01-01T00:00:00Z Онищенко, С.П. Мельник, О.М. Дрожжин, О.Л. Бондаренко, Ю.А. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5537 2026-03-20T09:37:55Z 2025-01-01T00:00:00Z

Визначення складу флоту та його розподіл за лініями в умовах невизначеності контейнеропотоків Онищенко, С.П.; Мельник, О.М.; Дрожжин, О.Л.; Бондаренко, Ю.А. Планування складу флоту, який відповідає цілям та конкурентоспроможності компанії-перевізника, а також сучасним тенденціям ринку контейнерних перевезень, базується на вивченні контейнеропотоків з урахуванням їх невизначеності. Це формує інформаційне підґрунтя для прийняття рішень щодо структури флоту та його роботи. Ці рішення також передбачають розгляд доцільності функціонування лінійних сервісів загалом і закріплення за ними суден зокрема. У рамках цього дослідження запропоновано математичну модель для стратегічного рівня управління, де період часу, що розглядається, становить рік та більше. У складі флоту – власні та пропоновані для тайм- чартерної оренди судна, тому змінні моделі відображають відповідні умови – яке судно чи які судна працюють на певній лінії, судна як власні, так й орендовані. Цільова функція моделі – загальний прибуток від експлуатації суден, який враховує, крім прибутку від роботи власних та орендованих суден на лініях, також прибуток від власних суден, які пропонується віддати у тайм-чартерну оренду з урахуванням економічної доцільності. Обмеження моделі враховують: забезпечення обсягу перевезень у діапазоні від песимістичного до оптимістичного рівня між портами ліній; припустиму кількість орендованих у тайм-чартер суден; забезпечення певного рівня ефективності роботи кожного судна на лініях. Результати оптимізації надають склад флоту та розподіл суден за лініями, що розглядаються. Запропонована математична модель оптимізації складу флоту та його розподілу за лініями є достовірною з урахуванням відповідності результатів вхідним даним та адекватної реакції результатів на зміни вхідних даних. Ця модель, як розвиток існуючих моделей, не суперечить результатам попередніх досліджень, які створили відповідну теоретичну базу для вказаного розвитку, що також підтверджує її достовірність. Результати оптимізації утворюють базу для прийняття рішень, даючи змогу експериментувати «що, якщо» з рівнем фрахтових ставок, оперативних витрат суден, обсягів роботи, вартістю тайм-чартерної оренди тощо

2025-01-01T00:00:00Z Drozhzhyn, O. L. Onyschenko, S. P. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5536 2026-03-20T08:00:16Z 2025-01-01T00:00:00Z

Impact Assesment of Liner Schedule Disruption of Fleet Efficiency Based on Time Charter Equivalent Drozhzhyn, O. L.; Onyschenko, S. P. У статті розглянуто проблему порушення розкладу регулярних лінійних перевезень (Liner Schedule Disruption, LSD) та її вплив на економічну ефективність виробничої діяльності судноплавних компаній. Визначено, що недотримання графіків руху контейнерних суден призводить до прямих економічних втрат, які можуть бути виражені через зниження показника time charter equivalent (TCE), і розглядається виразником економічної ефективності від експлуатації суден незалежно від форми фрахтування. В роботі зазначено, що збої у розкладі мають подвійний негативний ефект: з одного боку – зменшення ефективності, з іншого – іміджеві втрати перевізника, що впливає зниженням попиту з боку вантажовласників; представлена робота присвячена вивченню тільки першої групи втрат. Було запропоновано математичну модель для кількісної оцінки втрат від затримок під час стоянкової і ходової операції. Аналітичні залежності дозволяють встановити рівні зниження TCE унаслідок збільшення часу простою під час перебування суден в портах та й на переходах між портами. Проведені розрахунки показали, що затримки під час ходової операції є у 2–3 рази більшими, ніж еквівалентні за тривалістю затримки у порту. Методика оцінки, розроблена авторами, дозволяє здійснювати аналіз економічних наслідків недотримання розкладу як для окремого рейсу, так і для всієї лінії и флоту компанії в цілому. Вона враховує різницю у розмірах суден та їх внесок у загальний обсяг перевезень, що забезпечує адекватність оцінки при стратегічному плануванні. Отримані результати мають практичну значущість для оптимізації управлінських рішень у сфері лінійного судноплавства, зокрема для підвищення надійності графіків, мінімізації операційних ризиків та зменшення фінансових втрат

2025-01-01T00:00:00Z