https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/82 2026-06-19T05:22:19Z 2026-06-19T05:22:19Z Тихонін, В.І. Тихоніна, І.І. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5639 2026-05-13T08:48:14Z 2025-01-01T00:00:00Z

Уніфікація методики визначення площі для складування вантажів з утворенням уступів Тихонін, В.І.; Тихоніна, І.І. Більшість поштучних вантажів в портах перевалюються за складським варіантом і складські операції складають основний обсяг робіт в портах. У зв’язку з тим, правильний облік динаміки проходження вантажів через склади має велике значення. Раціональне використання існуючої складської площі є насущним питанням функціювання складів. Необхідно раціонально розподіляти та розміщувати вантажопотоки для оптимального використання наявних складських площ.

2025-01-01T00:00:00Z Коскіна, Ю.О. Дрожжин, О.Л. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5539 2026-03-20T09:44:04Z 2025-01-01T00:00:00Z

Ключові точки виконання рейсу судна за договором фрахтування на рейс з позиції судновласника Коскіна, Ю.О.; Дрожжин, О.Л. Контроль часу відповідно до ключових етапів морського перевезення за договором рейсового фрахтування є критично важливим, оскільки безпосередньо впливає на взаєморозрахунки сторін, ‒ судновласника і фрахтувальника, визначає їх межі відповідальності, встановлює рівень потенційних ризиків. Фінансовими наслідками неналежного контролю етапів, наведених в представленій статті, можуть бути витрати через демередж, недоотримання диспатчу, витрати через простої судна тощо. Прозора документальна фіксація усього процесу перевезення, його окремих етапів і операцій є вагомим інструментом управління витратами та доказовим підґрунтям для врегулювання спорів. Для визначення ключових точок, які є важливими з точки зору судновласника, рейс морського судна розглядається як комплексний виробничий процес, який складається з наступних етапів: 1) перехід судна в баласті до порту відправлення; 2) завантаження вантажу в порту відправлення; 3) перехід судна із вантажем на борту до порту призначення; 4) розвантаження вантажу у порту призначення. Процес перевезення розглядається від моменту укладення договору рейсового фрахтування (вихідна точка) до моменту подачі нотісу про відхід (є моментом звільнення від обов’язків за контрактом). Критично важливі часові точки визначаються стиком будь-яких двох послідовних етапів, ‒ завершенням попереднього і початком наступного, саме вони оформлюються документами, прийнятими в міжнародній морській практиці. Причинно-наслідкові зв’язки, які виникають протягом рейсу, були формалізовані апаратом темпоральної логіки, практичний сенс якого полягає не тільки в вимірюванні часу подій, але й моніторингу логіки їх послідовності і своєчасності. Результати дослідження можуть бути корисними для судновласника як інструмент планування, контролю і автоматизації управління рейсами, контрактами та технічним обслуговуванням суден

2025-01-01T00:00:00Z Коскіна, Ю.О. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5538 2026-03-20T09:40:54Z 2025-01-01T00:00:00Z

Визначення тривалості простого рейсу судна на умовах договору фрахтування на рейс Коскіна, Ю.О. Стаття присвячена порядку визначення елементів та загальної тривалості рейсу судна відповідно до умов договору фрахтування судна на рейс. Підставою виконання судном нерегулярного плавання рейсу з перевезення вантажу є укладений між судновласником-перевізником і фрахтувальником договір фрахтування судна на рейс, який за своєю сутністю є договором про перевезення вантажу. Умови такого договору багато у чому визначають тривалість рейсу, яка для судновласника-перевізника є певним орієнтиром зайнятості судна за укладеним договором, а фрахтувальнику дозволяють оцінити терміни перевезення вантажу на морській ділянці його доставки. До розгляду покладено простий рейс судна, який виконується на умовах «1 порт завантаження – 1 порт розвантаження». Рейс судна розглянуто у статті у вигляді окремих складових – переходу у баласті (за необхідності виконання), стоянки у порту завантаження, переходу із вантажем та стоянки у порту розвантаження. Подано порядок їх розрахунку із посиланням на умови договору фрахтування на рейс, які використовуються у відповідних калькуляціях як вихідні дані. Серед таких умов принципове значення для визначення тривалості переходів судна мають порти завантаження і розвантаження, якими визначається відстань переходу судна із вантажем, та маршрут виконання переходу. Наголошено на важливості врахування умов договору фрахтування на рейс щодо термінів та своєчасності приходу судна до порту завантаження, вказаних у договорі фрахтування на рейс датами laydays і cancelling. При розрахунках часу стоянки судна у портах під відповідними вантажними роботами важливе значення мають погоджені у договорі фрахтування на рейс норми вантажних робіт, порядок рахування вихідних та святкових днів, умови щодо початку відрахунку сталійного часу. Багатоваріантність формулювань названих умов договору фрахтування судна на рейс може вимагати внесення певних корективів, наразі принциповий порядок розрахунку тривалості елементів і загального часу рейсу залишається незмінним

2025-01-01T00:00:00Z Онищенко, С.П. Мельник, О.М. Дрожжин, О.Л. Бондаренко, Ю.А. https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5537 2026-03-20T09:37:55Z 2025-01-01T00:00:00Z

Визначення складу флоту та його розподіл за лініями в умовах невизначеності контейнеропотоків Онищенко, С.П.; Мельник, О.М.; Дрожжин, О.Л.; Бондаренко, Ю.А. Планування складу флоту, який відповідає цілям та конкурентоспроможності компанії-перевізника, а також сучасним тенденціям ринку контейнерних перевезень, базується на вивченні контейнеропотоків з урахуванням їх невизначеності. Це формує інформаційне підґрунтя для прийняття рішень щодо структури флоту та його роботи. Ці рішення також передбачають розгляд доцільності функціонування лінійних сервісів загалом і закріплення за ними суден зокрема. У рамках цього дослідження запропоновано математичну модель для стратегічного рівня управління, де період часу, що розглядається, становить рік та більше. У складі флоту – власні та пропоновані для тайм- чартерної оренди судна, тому змінні моделі відображають відповідні умови – яке судно чи які судна працюють на певній лінії, судна як власні, так й орендовані. Цільова функція моделі – загальний прибуток від експлуатації суден, який враховує, крім прибутку від роботи власних та орендованих суден на лініях, також прибуток від власних суден, які пропонується віддати у тайм-чартерну оренду з урахуванням економічної доцільності. Обмеження моделі враховують: забезпечення обсягу перевезень у діапазоні від песимістичного до оптимістичного рівня між портами ліній; припустиму кількість орендованих у тайм-чартер суден; забезпечення певного рівня ефективності роботи кожного судна на лініях. Результати оптимізації надають склад флоту та розподіл суден за лініями, що розглядаються. Запропонована математична модель оптимізації складу флоту та його розподілу за лініями є достовірною з урахуванням відповідності результатів вхідним даним та адекватної реакції результатів на зміни вхідних даних. Ця модель, як розвиток існуючих моделей, не суперечить результатам попередніх досліджень, які створили відповідну теоретичну базу для вказаного розвитку, що також підтверджує її достовірність. Результати оптимізації утворюють базу для прийняття рішень, даючи змогу експериментувати «що, якщо» з рівнем фрахтових ставок, оперативних витрат суден, обсягів роботи, вартістю тайм-чартерної оренди тощо

2025-01-01T00:00:00Z