https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/64 2026-05-04T11:30:56Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5363 Дослідження особливостей організації пошуково рятувальних операцій на морі Юрко, А. В. Морське судноплавство завжди пов’язане з певним ризиком , тому постійний розвиток стратегії підвищення безпеки плавання та експлуатації суден завжди було серйозним завданням. Серед основних ризиків з яким стикається практика експлуатації суден та пов’язані проблеми аварійності флоту. Море – це небезпечне середовище , зокрема в зимовий період. Тому зіткнення суден , або непередбачуване явище, яке може поставити життя людей на борту у небезпеку тощо, все ще має актуальний характер , хоча й нині- менший. Через це, Світові морські держави узгодили міжнародну практику рятування людей на морі, яка включає в себе не тільки індивідуальні та групові рятувальні засоби самого судна, але й усебічну поміч зі сторони берегових рятувальників, засобами рятування яких є швидкісні човни, гелікоптери, а також літаки. У рятуванні людей на морі можуть приймати участь не тільки спеціально підготовлені рятівники, але і інші судна , які знаходяться поблизу і мають можливість надати допомогу. Окрім цього велику цінність становлять тенденції розвитку застосування сучасних комп’ютерних програм для розрахунку пошуку, які незмінно вплинуть на те, щоб вибір схем пошуку особисто за наявності неповних даних про судно що зазнає лихо, був повною мірою запроваджений для ефективного проведення пошуково-рятувальних операцій на морі. 2025-01-01T00:00:00Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5362 Аналіз ефективності стратегій та методів контролю очищення баластних вод Щербак, В. В. Протягом останніх років світовий флот постійно зростає , використовуючи баластну воду майже на всіх суднах і збільшуючи ризик поширення інвазивних видів у місцеве середовище. Ризик інвазії підштовхнув Міжнародну морську організацію до законодавчого врегулювання контролю та очищення баластних вод з метою мінімізації ризиків. Сьогодні морська діяльність активно зростає , обсяг вантажів , що переміщуються морем, становить близько 90% від загального обсягу транспортних вантажів , що супроводжуються збільшенням обсягу баластних вод, які скидаються в навколишнє середовище (1). Тисячі видів водних організмів транспортуються з одного місця в інше по морю та океану через баластні оди. При інших видах забруднення , таких як розливи нафти , можна вжити заходів для поліпшення і відновлення навколишнього середовища , але вплив чужорідних видів практично неможливо відновити(3). Щороку у світі збитки , спричинені чужорідними організмами під час циркуляції суднових баластних вод, становлять до 10 мільярдів доларів США на рік, тому управління та контролю за чужорідними організмами через експлуатацію баласту є дуже великим (4). Автоматичний моніторинг очищення біологічних відходів на борту судна з використанням новітніх сенсорних технологій та супутникового зв’язку включені в модель з трьох підсистем і дистанційного управління з наземного офісу, але автономно від екіпажу судна від екіпажу корабля. Основна мета моніторингу полягає в тому , щоб судно заходило в порт з підтвердженням чистоти баластних вод і не втрачається час на їх аналіз зразків. У роботі розглянуто цитометричний метод аналізу баластних вод , зроблено економічну оцінку встановлення та експлуатації таких систем 2025-01-01T00:00:00Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5361 Інноваційні стратегії оновлення портового флоту для підвищення операційної діяльності Шербетчіоглу, Е. Проблема забруднення морського середовища баластними водами залишається одним із найважливіших екологічних викликів сучасного судноплавства. Баластні води спричиняють поширення інвазійних видів, хімічне забруднення та зниження біорізноманіття, що порушує природний баланс морських екосистем. У зв’язку з цим особливого значення набуває впровадження інноваційних технологій очищення баластних вод, які відповідають міжнародним вимогам, зокрема правилу D-2 Міжнародної морської організації (IMO). Дослідження присвячене оцінці ефективності сучасних технологій очищення баластних вод у контексті відповідності критеріям правила D-2. Проведено огляд фізико-хімічних методів (ультрафіолетове опромінення, озонування, електроліз), механічних систем (фільтрація, відстоювання) та біологічних способів очищення. Особливу увагу приділено інтегрованим системам, що поєднують кілька технологій для досягнення нормативних показників безпечності та екологічної стійкості. У роботі здійснено аналіз міжнародних нормативних документів, включно з Конвенцією з управління баластними водами (BWM Convention) та Конвенцією МАРПОЛ, а також розглянуто практику їх застосування в Україні та світі. Розроблено рекомендації щодо впровадження інноваційних технологій очищення баластних вод, які забезпечують відповідність правилу D-2, враховуючи технічні можливості суден, економічну ефективність та екологічну безпеку 2025-01-01T00:00:00Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/5360 Дослідження впливу шумового забруднення суден на морські екосистеми Шен, Юлген Магістерська дипломна робота присвячена дослідженню проблеми шумового забруднення морського середовища, викликаного судноплавством. У сучасному світі кількість комерційних морських перевезень неухильно зростає, що спричиняє збільшення рівня техногенного шуму у Світовому океані. На відміну від візуального чи хімічного забруднення, шум часто залишається «невидимою загрозою», але має значний вплив на життя мешканців морських екосистем. У центрі дослідження-акустичне забруднення, зумовлене функціонуванням суднових систем: основні та допоміжні двигуни, обертання гвинтів, гідродинамічна кавітація, вібрація корпусу. Враховано фізичні параметри водного середовища, які впливають на поширення акустичних хвиль, зокрема температуру, солоність і глибину. У роботі наведено аналіз даних спостережень та емпіричних досліджень, які доводять негативний вплив шуму на поведінку та фізіологію морських організмів. Розглядаються випадки дезорієнтації китів, зміни міграційних маршрутів риб, порушення процесів відтворення та зростання рівня стресу у морських ссавців. Виявлено, що низькочастотний шум найбільше заважає тваринам, які використовують ехолокацію або звукову комунікацію. У дослідженні використано аналітичні та порівняльні методи, аналіз нормативних документів ІМО та екологічних організацій, сучасні наукові публікації, а також акустичні моделі поширення шуму. Представлено базову концепцію інтегрованої системи моніторингу підводного шуму, яка може використовуватись для постійного спостереження за станом звукового середовища в зонах інтенсивного судноплавства. Таким чином, дана дипломна робота спрямована на підвищення рівня екологічної відповідальності в морській галузі, сприяє розвитку безпечного та сталого судноплавства, відповідає цілям ООН зі збереження океанів та морських ресурсів. 2025-01-01T00:00:00Z