https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1512 Thu, 14 May 2026 02:08:59 GMT 2026-05-14T02:08:59Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1522 Використання досвіду КТ-фондів для відродження суднобудівної галузі України Діордієв, В.О. У статті досліджено існуючі умови підвищення ефективності фінансування вітчизняної суднобудівної галузі через запровадження механізму, який виявився ефективним та прогресивним в економіці Німеччини – створення фондів на основі командитних товариств. Проведено аналіз німецького досвіду з метою виявлення та структурування проблем та передумов його імплементації для відтворення економічної міці української суднобудівної індустрії. Проведено дослідження потенціалу та особливостей застосування даного механізму в українських реаліях з огляду на перспективні зміни в нормативно-правовій базі, що регулює діяльність економічних суб’єктів галузі. Визначено, що головний акцент має бути зроблено на виявленні резервів підвищення ефективності фінансування пр-ектів суднобудування в Україні шляхом консолідації та ефективного управління існуючими ресурсами і використання перспектив залучення через механізм КТ-фондів коштів українських та іноземних інвесторів з різними масштабами наявних ресурсів. Водночас, зростаюча роль інноваційного чинника і пов'язані з цим перспективи отримати у короткі терміни очікуваний економічний ефект від запровадження КТ-фондів в Україні не дають можливості розраховувати на швидкі результати підвищення ефективності суднобудування через ситуацію, яка склалася у державі з впровадженням та практичним використанням новітніх наукових розробок і їх масовою адаптацією. Для вирішення цієї проблеми потрібні дієві інструменти стимулювання інвестування через КТ-фонди саме в інноваційні розробки в сфері суднобудування на рівні держави, галузі, конкретних суднобудівних підприємств Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1522 2018-01-01T00:00:00Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1521 Довіра та її мотиваційний вплив на конкурентоспроможніть економічних систем Чекан, І.В.; Гребенюк, М.В.; Мельник, А.Р. Стаття присвячена ролі довіри у формуванні конкурентоспроможності економічного гравця. В процесі дослідження були застосовані таки наукові методи: абстрагування, який передбачає дослідження сутності даного явища та відхилення несуттєвих рис чи думок; аналізу видів довіри; синтезу довіри в її функціональному контексті та ін. Розглянуті види трасту, запропоновано їх критичний огляд та досліджено їх зв'язок з мотивацією трудового потенціалу. Доведено вплив довіри як мотиваційного важеля на високопродуктивну працю та формування економічних конкурентних переваг. Задекларовано, що довіра та мотивація – дві складові соціаль-ного капіталу економічної системи, який обумовлює високоефективну роботу, що, в свою чергу, забезпечує можливості створення додаткових конкурентних переваг. Запропоновано розглядати довіру з позиції функціонального підходу, що дозволило надати теоретичну оцінку як системної складової мотиваційного механізму підприємства, організації або економічного суб’єкта більш високого рівня, яка виконує функцію стимулювання а) до певних дій та їх контенту; б) до досягнення певного результату. Довіра як функція мотивації впливає на рівень продуктивності праці та формування конкурентних переваг, дозволяє якісно використовувати механізм делегування повноважень. Формуючи культуру взаємопідтримки, допомоги, співпраці, траст покращує мікроклімат; забезпечує підвищення результативності стратегічного та оперативного управління на основі підтримки працівниками цілей розвитку підприємства або організації, місії бізнесу, застосованої тактики. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1521 2018-01-01T00:00:00Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1520 Ефективність в її теоретичному контенті та практичному застосуванні Завадяк, Р.І.; Фіалковський, А.Р.; Орбан, М.М.; Довганич, Д.І. Ефективність представляє собою основне поняття та практичний інструмент управління бізнесом, тому стаття присвячена дослідженню теоретичного контенту категорії «ефективність» та її практичному наповненню. В теоретичному ракурсі ефективність розглянута на основі трьох концептів: з позиції конкурентоспроможності (під ефективністю розуміємо міру досягнення мети розвитку економічної системи або результати вирішення покладених керівництвом стратегічних завдань), з позиції теорії використання ресурсів (ефективність визначена як досягнення певного рівня виробництва в його порівнянні з витратами в цілому чи їх окремими видами), з позиції інтересів всіх афілійованих сторін економічної діяльності актора (ефективність може бути представлена як механізм, що забезпечує узгодженість та збалансування інтересів всіх учасників економічного процесу). Ефективність є важливим інструментом практики управління підприємством. Як практичний інструмент ефективність представляє собою: а) оціночний механізм діяльності підприємства; б) фактор подальшого розвитку економічної системи; в) джерело посилення потенціалу функціонування бізнесу в конкурентному середовищі. Ефективність проявляє риси не тільки як результат, але й як спосіб організації та ведення бізнесу. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1520 2018-01-01T00:00:00Z https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1519 Джерела синергічного ефекту в управлінні кадровим потенціалом на підприємстві Калініченко, Л.Л.; Смачило, В.В. Представлено авторське бачення базових категорій «кадровий потенціал підприємства», «управління кадровим потенціалом підприємства», «синергія», «синергічний ефект». Розглянуто джерела виникнення синергічних ефектів, де виявлено два основних підходи: 1) економія на втратах в процесі операційної діяльності за рахунок росту масштабів виробництва; економія в фінансах через зменшення трансакційних витрат; різна результативність управління після об’єднання структур; посилення влади на ринку за рахунок послаблення позицій конкурентів; 2) підвищенням ефективності використання нематеріальних (невидимих) ресурсів. Визначено, що під час управління кадровим потенціалом на підприємствах виникає кадрова та управлінська синергії, які накладаються одна на одну, створюючи мультиплікативний синергічний ефект. Управлінська синергія виявляється в загальній зміні соціально-економічної системи завдяки управлінським рішенням. Дефініція кадрової синергії, на наш погляд, повинна базуватися на зміні кадрового потенціалу як кожного працівника, так і його загальної величини, за рахунок певних джерел − здатностей та можливостей (що мають кількісні та якісні характеристики), без зовнішнього впливу керуючої системи. Розкрито джерела синергічного ефекту під час управління кадровим потенціалом на підприємстві, які поділено на джерела кадрової та управлінської синергії. Визначено синергічний ефект, який створюється під час управління кадровим потенціалом на підприємстві, що розуміється як певний додатковий результат (з «+» чи з «-»), який виникає внаслідок управлінського впливу на взаємодіючу сукупність окремих кадрових потенціалів працівників підприємства з метою їх скоординованої (узгодженої) дії задля сталого розвитку. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://rp.onmu.org.ua/handle/123456789/1519 2018-01-01T00:00:00Z