Характеристика ознак потурання злочину

Abstract

У статті розглянуто ознаки потурання злочину. Зазначено, що відповідальність за потурання злочину несуть суб’єкти, на яких покладено відповідні обов’язки щодо запобігання або попередження вчиненню злочину. Спеціальний правовий обов’язок вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений у документах, які регламентують певну діяльність службової особи, або може випливати з положень кримінального законодавства. Встановлена об’єктивна сторона потурання злочину, що характеризується бездіяльністю службової особи. Підставою для притягнення до відповідальності за бездіяльність службової особи є наявність у такої особи певного зобов’язання вчинити відповідні дії щодо запобігання або протидії вчиненню предикатного злочину, передбаченого певним правовим документом. Визначено, що для потурача важливим є усвідомлення, що невиконання ним свого правового обов’язку може призвести до настання суспільно небезпечних наслідків. За відсутності обізнаності з боку виконавця злочину щодо наміру причетної особи не перешкоджати злочину причинний зв’язок між діянням цієї причетної особи та наслідками, спричиненими виконавцем, полягає у невтручанні в актуалізацію суспільно небезпечного наслідку основного злочину, його невідверненні. Відзначено, що суб’єктом потурання є особа, на котру покладено спеціальний обов’язок щодо запобігання або перешкоджання вчиненню злочину. Це суб’єкти правоохоронних органів і суб’єкти, які не наділені функцією правоохоронної діяльності, але з огляду на свої службові обов’язки повинні запобігати або перешкоджати вчиненню злочину. Звертається увага на те, що суб’єктивна сторона потурання злочину характеризується зазвичай умисною формою вини, а у деяких випадках потурання може бути вчинено з необережності. Між тим, незалежно від психічного (умисного чи необережного) ставлення потурача до суспільно небезпечних наслідків злочину, ставлення до невиконання своїх службових обов’язків в особи повинне бути тільки умисним. У статті пропонується доповнити Загальну частину Кримінального кодексу України нормою, у якій буде передбачене поняття й ознаки потурання злочину.

In the article, the signs of crime connivance are examined. It is determined that the subjects having corresponding duties to prevent or warn a crime are responsible for crime connivance. A special legal duty to do or not to do certain actions is provided in the documents regulating certain activity of an official or can come from the regulations of the criminal legislation. An objective side of crime connivance characterized by an official’s inactivity is established. The grounds of legal action against an official’s inactivity are some of his or her duties to do certain actions to prevent or counteract a predicate crime provided with a certain legal document. The awareness of his or her legal duty non-fulfilment resulting in social danger is determined to be very important for a conniving person. Without awareness of the crime executor about the involved person’s intent not to create obstacles to a crime, the causal connection between the involved person’s actions and consequences caused by the crime executor is in non-interference into the actualization of the social-dangerous results of the main crime and its inevitability. A subject of connivance is considered to be a person having a special duty to prevent crime or create obstacles to its commitment, but who, from the point of view of his or her official duties, must prevent crime or create obstacles to its commitment. A subjective side of crime connivance is taken into consideration and characterized with a deliberate form of guilt, and in some cases a crime can be connived because of negligence. Regardless of a psychical (deliberate or negligent) attitude of a conniving person towards the social-dangerous crime results, the attitude towards his or her duties non-fulfilment must only be deliberate. The General part of the Criminal Code of Ukraine is proposed to be added with a norm providing the notion and signs of a crime connivance.