Abstract:
На сучасному етапі значна увага приділяється проблемам нанесення шкоди навколишньому природному середовищу, що виникає у результаті
неконтрольованої або необґрунтовано обтяжливої для природних ландшафтів
туристично-рекреаційної діяльності.
У статті висвітлено певні екологічні аспекти розвитку туристичнорекреаційної сфери. Визначено, який вплив здійснює зростання масового туризму
на природно-рекреаційний потенціал та природне середовище.
Як відомо, політика активізації використання туристично-рекреаційного
потенціалу призводить до збільшення навантаження на природну екосистему.
Тому перш за все, необхідно формувати політику і розробляти стратегію розвитку туризму не окремо, а як складову частину єдиної регіональної політики на
засадах сталого еколого-економічного розвитку.
Важливим фактором розвитку сфери туризму є збереження балансу між
екологічною, економічною та соціальною складовими. Насамперед повинні братися
до уваги екологічні фактори розвитку: оптимальне антропогенне навантаження
на природно-рекреаційні ресурси території, диверсифікація видів туризму: формування екологічно орієнтованих туристичних напрямів, що дасть змогу досягнути
збалансованого розвитку туризму.
Політика розвитку туристично-рекреаційної сфери з урахуванням екологічного впливу стає все більш нагальною і актуальною. Охорона і перетворення
рекреаційних територій включає в себе визначення норм навантажень на природні
комплекси, виділення зелених зон і курортних лісів, охорону рекреаційних земель,
лісовпорядні заходи, охорону підземних вод та мінеральних ресурсів і джерел,
збереження чистоти повітряного басейну
