Abstract:
У статті подано короткий огляд останніх трансформацій у
секторі фінансування розвитку морського транспорту, в якому певне місце
відведено прямим інвестиціям та їх посиленню після світового фінансовоекономічного колапсу 2008 року та можливим ризикам їх глобального застосування як інструменту інвестиційної діяльності в судноплавстві.
До 2008 року мобілізація фінансування в цьому секторі була не надто складною, оскільки галузь переживала період стійкого зростання за історично високих
фрахтових ставок. Багато судноплавних компаній розширювалися і розміщували
довгострокові замовлення на будівництво великої кількості нових суден. У 2003-
2008 роках на ринку будівництва нових суден спостерігався бум ‒ сума замовлень
досягла 800 мільярдів доларів, причому половина замовлень припала на 2007-2008
роки, коли ціни на судна злетіли до максимальних позначок. Отримати банківський кредит до 80 % від вартості нового судна було неважко, що дозволяло
досить точно визначити їх вартість. Більшість нових суден повинні були бути
спущені на воду протягом декількох років після фінансової кризи 2008 року.
Після 2008 року в результаті низьких темпів зростання світового попиту на
товари і надходження на ринок нових будівельних суден, чартерні ставки впали на
більшості ринків, що обумовило стрімке падіння вартості суден, і галузь судноплавства потрапила в смугу збитків, неповернення кредитів і банкрутств. У цій
ситуації фонди прямих інвестицій видаються надзвичайно важливими для забезпечення зростання сектора та можуть впливати на його розвиток у ряді напрямків,
у тому числі в результаті консолідації та вертикальної інтеграції транспортних
послуг. Це вимагатиме підвищення ефективності сектору та створення компаній
з міцнішою фінансовою позицією
