Цілепокладання в контексті процесного та функціонального підходів

Abstract

Цілепокладання розглянуто як процес, що складається з визначених етапів, та як функція з певним набором акцій. Окреслено значення мети для успішного функціонування економічної системи. Процес цілепокладання включає аналітичну стадію, фазу прийняття рішення і завершується телосом. Розкрито значення асиметричності інформації в цілепокладанні. Запропоновано застосування методу Форсайту у сукупності з іншими методами стратегічного аналізу. Як функція цілепокладання представляє собою систему дій, спрямованих на визначення мети розвитку економічного актора та окреслення способів її реалізації. Система дій передбачає наявність таких елементів як суб’єкта (підприємства, регіону, національної економіки), об’єкта дії (мети); взаємовідносини між суб’єктом та об’єктом, які виражаються через способи ведення економічної активності та визначають ті чи інші дії. Цілепокладання корелює з культурою економічного гравця, яка визначає його відносини з трудовими ресурсами, споживачами, контрагентами і т.п. Доведено, що цілепокладання є складовою управління ризиками. На прикладі досвіду регіонального менеджменту Швеції запропоновано цілепокладання не обмежувати одним телосом, а формувати систему цілій, що створює синергічний ефект та підвищує ефективність управління