Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Zhaoyang, Sun | |
dc.date.accessioned | 2023-06-13T10:00:29Z | |
dc.date.available | 2023-06-13T10:00:29Z | |
dc.date.issued | 2019 | |
dc.identifier.citation | Sun, Zhaoyang (2019). Economic reform and the change of employment structure in China. Development of management and entrepreneurship methods on transport, 67-48. | uk_UA |
dc.identifier.other | UDC 37:331.5 | |
dc.identifier.other | JEL J 21, O 10 | |
dc.identifier.other | DOI 10.31375/2226-1915-2019-1-33-48 | |
dc.identifier.uri | http://rp.onmu.odessa.ua/handle/123456789/1484 | |
dc.description.abstract | Є багато причин для економічного дива Китаю, але більшість дослідників сходяться на думці, що довгострокове високе економічне зростання є результатом реформ та відкритості. Зміна структури є сильною рушійною силою економічного зростання Китаю. Злиття епохи реформ і зміна структури населення створили велику кількість робочої сили. У поєднанні з масовими робочими місцями, створеними реформою, вони надають додаткове джерело для економіки. Великим досягненням є вирішення проблеми зайнятості мільярдного населення в аспектах економічного зростання, соціального розвитку, скорочення бідності та людського капіталу. Як правило, це називається дивідендом населення і сприяє економіці Китаю в чотирьох аспектах. Надлишкове сільське населення стає майже нескінченною пропозицією робочої сили, що підвищує конкуренцію на ринку праці у містах і зберігає заробітну плату на дуже низькому рівні. Загальний коефіцієнт залежності є низьким, тому зростання робочої сили знижує коефіцієнт капіталу і праці і, як наслідок, затримує ступінь зменшення граничного прибутку капіталу. Низький коефіцієнт залежності означає низький економічний тягар та високий економічний надлишок, який підтримує високу ставку заощаджень і, як наслідок, збільшує інвестиції. У статті узагальнено основні риси цього процесу зміни в чотири етапи за кількістю і пропорцією зайнятості. Його досягнення включають наполягання на позитивній політиці заохочення зайнятості, пріоритеті постійної зайнятості у містах, сприянні недержавній економіці та розвитку ринку. Це процес оптимізації розподілу людського капіталу та підвищення продуктивності праці за рахунок перенесення праці з низьких до високопродуктивних районів. Тим часом Китай стикається з деякими новими викликами для подальшого розвитку в скороченні чисельності населення та старіння суспільства, структурних труднощів зайнятості та безробіття серед молоді, дисбалансу структури зайнятості та інституційних перешкод. Зайнятість є важливим ресурсом для економічного зростання і важливим питанням для управління та соціального розвитку. Проблема зайнятості в Китаї змінилася від кількості, створення якомога більше робочих місць, до якості, де структурний дисбаланс є основною складністю. Її часто описують як «труднощі у працевлаштуванні під великим попитом і труднощі підбору персоналу під час високої пропозиції робочої сили». Зміна структури зайнятості є не тільки результатом економічних реформ, але й рушійною силою економічного зростання. Відтік працюючого населення від сільськогосподарського та сільського виробництва з низькою продуктивністю до вищої продуктивності в несільськогосподарських та міських районах підтримував велику дешеву робочу силу для індустріалізації та модернізації Китаю за останні 40 років. Проте подальший економічний розвиток потребує подолання певних глибоких трудових структурних труднощів у кількох сферах. | uk_UA |
dc.language.iso | en | uk_UA |
dc.publisher | Одеський національний морський університет | uk_UA |
dc.subject | employment structure, economic reform, population | uk_UA |
dc.subject | структура зайнятості, економічні реформи, населення. | uk_UA |
dc.title | Economic reform and the change of employment structure in China. | uk_UA |
dc.title.alternative | Економічна реформа і зміна структури зайнятості в Китаї | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |