Abstract:
У статті розглядається міжнародна інтеграція та основні форми міжнародної інтеграційної взаємодії.
Інтеграція та глобалізація стають все більш значущими в економічному розвитку.
В даний час жодна держава не може існувати ізольовано від інших, не вдаючись до взаємної співпраці. У діяльності будь-якої країни присутня зовнішньоекономічна та зовнішньополітична взаємодія із зарубіжними країнами.
Наявність історично сформованих та досить міцних економічних зв'язків між країнами багато в чому визначає доцільність та можливість інтегрування. Загальні економічні інтереси та проблеми, які набагато ефективніше можуть бути вирішені спільними зусиллями, також мають велике значення.
Під інтеграцією зазвичай розуміється процес, у ході якого наростаюча економічна взаємозалежність двох чи кількох країн переростає у зрощування національних ринків товарів, послуг, капіталів та робочої сили і на цій основі формується цілісний ринковий простір.
Інтеграція у широкому сенсі – це об'єднання деяких частин у єдину цілісність. Поняття «інтеграція», як і процес інтеграції, виникло науковому обороті наприкінці ХІХ – початку XX в. Відомо, що термін «інтеграція» у перекладі з латинської означає відновлення, з'єднання, поповнення, а integer – цілий, цілісний. Отже, інтеграція означає процес, у результаті якого формуються єдність і цілісність системи з урахуванням об'єднання і зближення, т. е. отримання цілого з окремих частин, які взаємно доповнюють одне одного, створюючи якісно нову освіту.
Актуальність теми статті пов'язана з тим, що інтеграційні процеси стають невід'ємною частиною глобалізації світової економіки, що зростає. Вони являють собою якісно нову форму міждержавної взаємодії та мають кінцеву мету прискорення темпів економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країн-учасниць інтеграційних процесів.
