Abstract:
Задоволеність життям виступає як найважливіший внутрішній фактор людини, що визначає її соціальну активність, взаємини з іншими людьми, ставлення до самої себе як до особистості. Переживання задоволеності життям є значущим чинником стану суспільної свідомості, групових настроїв, очікувань, відносин у суспільстві, тому й урахування стану задоволеності життям є необхідним складником адекватної, ефективної соціальної політики, управління, планування. Мета дослідження – розглянути факторну структуру особистості (за Р. Кеттеллом) осіб із високим і низьким рівнем задоволеності життям. У дослідженні використано комплекс методів і конкретних методик, а саме: теоретичні методи (аналіз і синтез літератури, застосування порівняння й узагальнення відомостей з проблематики задоволеності життям) і психодіагностичний метод (тести); з групи методів аналізу (обробки) даних: якісний і кількісний аналіз отриманих результатів. Методика експрес-діагностики рівня психоемоційного напруження (О.С. Копіна, К.О. Суслова, Е.В. Заїкін), 16-факторний опитувальник (Р. Кеттелл, фактор С). У дослідженні взяли участь 81 особа – студенти 2 та 3 курсів. До вибірки ввійшли 43 жінки (у віці 18–19 років) і 38 чоловіків (у віці 19–20 років). Вивчення феномена задоволеності життям може здійснюватися на перетині досліджень як мотиваційної структури особистості, так й особливостей структурування майбутнього, суб’єктивної активності людини. Це дає нам можливість говорити про переживання задоволеності як про інтегральне утворення, що включає когнітивний компонент задоволеності життям. Переживання задоволеності життям (група осіб із високим рівнем) супроводжується соціальною активністю, схильністю до лідерських тенденцій, прагненням до незалежності, самостійного прийняття рішень у поєднанні з потребою у відповідності соціальним нормам поведінки, емоційною залученістю, гнучкістю в контактах, доброзичливістю, прагненням подобатися оточенню. Особи, які ввійшли в групу з низьким рівнем задоволеності життям, мають песимістичні настрої та погляди на життя, не вміють вдало акцентувати увагу на життєві пріоритети, у них немає позитивної оцінки дійсності, переважає сумний настрій, вони схильні до депресій і меланхолії, у них нема градацій і відтінків життя. Їхні життєві погляди бувають однобокими, вони не бачать правильного сенсу буття, не уявляють, що життя багатогранне. Вони схильні до закритості, живуть своїм внутрішнім середовищем, до якого не допускають інших. У них є проблеми зі здоров’ям, вони не завжди можуть це компенсувати
