Мотиви міжособистісної взаємодії в осіб з різним ставленням до людей

Abstract

У статті розглядаються результати вивчення особливостей мотиваційної регуляції міжособистісної взаємодії залежно від типу ставлення до людей. Для перевірки гіпотези про те, що тип ставлення до оточуючих позначається на мотивації міжособистісної взаємодії, аналіз результатів дослідження складався з таких кроків. По-перше, встановлення характеру взаємозв’язків особливостей ставлення до оточуючих з проявом мотивів міжособистісної взаємодії. По-друге, порівняння груп досліджуваних з різними типами ставлення до людей. З метою підтвердження висунутої гіпотези було проведено емпіричне дослідження. У результаті проведеного дослідження визначено таке. По-перше, встановлено в процесі кореляційного аналізу, що всі типи ставлення до оточуючих певним чином пов’язані мотивами міжособистісної взаємодії. По-друге, виявлено шляхом якісного аналізу, що групи досліджуваних з домінуванням різних типів ставлення до оточуючих мають суттєві відмінності в прояві мотивів міжособистісної взаємодії. Так, особливостями осіб з агресивним ставленням до оточуючих є виражене прагнення до прийняття, бажання налагоджувати та підтримувати відносини, проте ці стосунки мають бути контрольовані. Авторитарним людям притаманні більш низькі комунікативні потреби, вимогливість щодо уваги з боку партнерів, але незацікавленість у зав’язуванні емоційних стосунків з ними. Людей з дружелюбним ставленням до оточуючих відрізняє одночасне бажання бути серед людей, виражена потреба подобатись людям, бути прийнятим до спільноти, будуючи тісні емоційні зв’язки без необхідності створювати структуровані та контрольовані відносини з ним. Альтруїстичні особи характеризуються вираженим прагненням до прийняття, яке перевищує боязнь відкидання, впевненістю, що їхні вчинки викликають прихильність та подяку з боку оточуючих. Мотиваційна регуляція міжособистісної взаємодії егоїстичних осіб проявляється в соціальній активності, в бажанні створювати контрольовані стосунки, а зближуючись з оточуючими, формувати такі зв’язки, що передбачають від них привітного, довірчого ставлення до себе. Особливості мотивації міжособистісної взаємодії покірних людей – у низьких афіліативних тенденціях, що гальмує потребу бути серед людей, звужує сферу спілкування, знижає бажання брати участь у спільних заходах. Підозрілі особи відрізняються відсутністю бажання подобатися людям, прагненням триматися від них на відстані, уникати включення до групи, спроможністю підтримувати задовільні відносини лише за умови, що вони власноруч контрольовані, цілком залежать від особистого впливу.