Abstract:
У статті аналізуються результати емпіричного дослідження особливостей подолання конфліктних ситуацій у осіб з різним рівнем міжособистісної взаємодії. Коротко представлено теоретичні основи дослідження, стисло викладено основні наукові погляди на такі феномени, як конфлікт та міжособистісна взаємодія. Для перевірки гіпотези про те, що у осіб з різним рівнем міжособистісної взаємодії поведінка у конфлікті набуває різних форм, аналіз результатів дослідження складався з двох послідовних кроків. По-перше, відбувалося встановлення характеру зв’язків властивостей особистості, стратегій подолання конфліктних ситуацій та рівня розвитку міжособистісної взаємодії. По-друге, відбувалося встановлення відмінностей у властивостях особистості та стратегіях подолання
конфліктних ситуацій між групами досліджуваних з різними рівнем міжособистісної взаємодії. У результаті проведеного дослідження доведено, що досліджуваним з високим рівнем міжособистісної взаємодії більш притаманні товариськість, емоційна стабільність, соціальна сміливість, чутливість та практичність, ніж людям, в яких рівень міжособистісної взаємодії є значно нижчим. Особам з середнім рівнем міжособистісної взаємодії більш властиві абстрактне мислення, низька нормативність поведінки, боязкість та підозрілість.
