Abstract:
В умовах сьогодення переважна більшість тренерів вітчизняної школи віддають пріоритет використанню методичних засад педагогічної дії в напрямах технічної, тактичної і фізичної підготовки спортсменів, не приділяючи необхідної уваги психологічному складнику спортивної діяльності.
Навіть при поверхневому розгляді такого підходу до підготовки спортсменів виявляється низка істотних недоліків, що виражаються в невибірковому обмеженні методів, що були використані, і відсутності їх логічного обґрунтування. Спортсмен, за наявності вагомих фізичних кондицій і генетично закладених завдатків до занять конкретним видом спорту, без належної грамотно побудованої програми-психологічної підготовки, не зможе в
повній мірі розкрити свій потенціал.
Водночас, очевидно, що значна міра вірогідності отримання фізичних травм повʼязана зі специфічними умовами конфліктного протистояння із супротивником, які виникають через вищий рівень психологічної напруги, за яких здійснюється
змагальна діяльність у повноконтактних видах єдиноборств, і зокрема, в повноконтактному карате.
