Abstract:
У статті розглянуто питання визначення поняття, регламентування та окремі проблеми правозастосування порушення митних правил за законодавством України та досліджено проблематику запобігання та протидії митним правопорушенням. Зазначено, що слід приділяти увагу превентивним заходам протидії з метою випередження негативного впливу правопорушення, а також проблематиці систематизації таких правопорушень в аспекті нормотворення. Підкреслено, що національне законодавство повинно відповідати нормам і стандартам міжнародного права. З цією метою в МКУ слід використати термінологію Кіотської конвенції, застосувавши у нашому законодавстві термін «митне законодавство», оскільки термін «митні правила» відсутній у митному законодавстві Європейського Союзу. Вказано, що на особливу увагу в контексті інтеграції нашої країни в європейський простір заслуговує досвід Агентства прикордонного контролю Великобританії (UK Border Agency) з виявлення, попередження митних правопорушень та розроблення напрямів модернізації служби, всеохоплююча комп’ютеризація діяльності Митної служби США, система «єдиного вікна» Швеції, моніторинг Митної служби Румунії (DGV), що дає підґрунтя для вдосконалення законодавства. Зауважується, що першими кроками у вирішенні проблеми запобігання та протидії митним правопорушенням можуть і мають стати, зокрема, активізація процесу автоматизації митних процедур та мінімізація впливу «людського фактору», використання інформації з нових джерел, інтеграція митних баз даних із базами даних інших контролюючих органів, проведення аналізу та оцінки ризиків до моменту прибуття товарів у пункт пропуску на основі попередньої інформації, імплементація світових практик у напрямі контролю митної вартості. Протидія митним правопорушенням повинна відповідати таким визначеним принципам, як невідворотність відповідальності, контроль, об’єктивність, економічна доцільність, існування свідомого громадянського суспільства та стимулювання правової поведінки.
