Учення про джерела римського права в наукових працях цивілістів Новоросійського університету.

Abstract

Дослідження питань про джерела (форми) права цікавило й завжди було в центрі уваги вчених багатьох поколінь. Поняття “джерело” в етимологічному значенні являє собою першооснову всього того, що відбувається - умови, місце, причини, які зумовлюють ту чи іншу подію або явище. В юридичній літературі з римського права поняття“джерело права” вживається: по-перше, у значенні матеріальних умов, з яких народжується право; по-друге, у значенні політичних, ідеологічних, релігійних, моральних та інших умов, які впливають на зміст права; по-третє, у значенні форм правоутворення; по-четверте, у розумінні джерела пізнання права. Слід відзначити, що деякі науковці відносять юридично вже недіючі історико-правові пам’ятки римського права, зокрема Закони XII таблиць, Інституції Гая, Звід Юстиніана до джерел права в пізнавальному сенсі.