Місце штучного інтелекту в цивільному процесі.

Abstract

Штучний інтелект визначається як система інформаційних технологій, яка здатна виконувати складні завдан ня за допомогою застосування наукових методів та алгоритмів обробки інформації. Ця система може працювати з інформацією, яку вона отримала чи створила під час своєї роботи. Крім того, система штучного інтелекту здатна формувати та використовувати власні бази знань, які становлять основу для прийняття рішень. Вона воло діє вбудованими моделями прийняття рішень, алгоритмами обробки інформації та може стратегічно визначати оптимальні методи досягнення поставлених завдань виходячи з актуальної прецедентної практики. Отже, система штучного інтелекту не лише виконує завдання, але і розвивається та самостійно вдосконалює свої здібності, щоб ефективно працювати в різних областях, тим більше правничих де вимагається комплексний аналіз судової практики та прийняття рішень. Сучасні можливості штучного інтелекту (далі – ШІ) відкривають новий етап розвитку цивільного процесу, сприяючи впровадженню інноваційних підходів та покращень у різних сферах. Автоматизація рутинних завдань за допомогою ШІ підвищує ефективність та швидкість підготовчої стадії судових процедур. Крім того, він є потужним інструментом для аналізу доказів, судових прецедентів, надання підтримки правникам у прийнятті рішень та цифрування документів, в кінцевій меті спрощуючи доступ до правосуддя. Однак використання ШІ у цивільному процесі стикається з значними викликами, зокрема щодо правових та етичних аспектів. Збереження прав та свобод людини є ключовою турботою, оскільки системи ШІ можуть впливати на приватні та особисті права. Гарантування прозорості та відповідальності важливі для забезпечення довіри до використання ШІ в цивільному судочинстві. Однак важливо враховувати правові, етичні питання та конфіденційність, пов'язані із застосуванням ШІ у цивільному процесі. Гарантування справедливого та безпечного використання цих технологій вимагає розвитку відповідних «правових рамок». В статті аналізуються погляди вчених щодо місця та доречності використання ШІ у цивільному процесі. Використання штучного інтелекту (ШІ) у сфері юриспруденції, зокрема для складних завдань письмового захис ту, може викидати виклики та ризики, пов'язані з можливістю неправильного тлумачення законодавства та спо творення доказів у справі. Юристи, покладаючись на ШІ, можуть ненавмисно впроваджувати помилки або спо творення в юридичний аналіз, що може призвести до серйозних наслідків для справедливості та вирішення справ. Здатність ШІ "відчувати галюцинації" може виникнути через неточності у вихідних даних, алгоритмах аналізу чи недостатньому розумінні контексту. Це може призвести до неправильного тлумачення юридичних понять, невірного врахування обставин чи неадекватного оцінювання важливості доказів. Наслідки таких помилок для суду можуть бути катастрофічними. Невірне представлення доказів чи непра вильне тлумачення законодавства може призвести до несправедливих рішень, порушення прав та свобод осіб, а також підірвати довіру до юридичної системи