Abstract:
Розглянуто проблему, пов’язану з точністю експериментального визначення середньоймовірного значення границі витривалості та її середньоквадратичного відхилення за методом «угору – униз». Для розв’язання задачі було розглянуто приклад і проведені розрахунки, що дозволили побудувати залежності похибок цих характеристик опору втомі від режимів проведення випробувань. Було показано, що середньоймовірні значення границь витривалості та їх середньоквадратичні відхилення істотно залежать як від початкового рівня навантаження, так і від перепаду напружень між рівнями. Розрахунковим шляхом було встановлено, що мінімальні значення похибок мають місце в разі, коли початкове напруження близьке до очікуваної границі витривалості, а перепад напружень d є мінімальним. Мета статті – дослідження точності методу визначення границі витривалості та її розсіювання за різних варіантів планування випробувань. Результати. Розрахунковим шляхом отримано залежності границі витривалості та її середньоквадратичного відхилення від інтервалу між рівнями напружень і початкового рівня навантаження, а також визначено значення їх похибок, які представлені в табличному та графічному видах. Висновки. Середньоймовірні значення границь витривалості та їх середньоквадратичні відхилення, визначені за формулами (3) та (4), залежать як від початкового рівня навантаження, так і від перепаду напружень між рівнями. Мінімальні значення похибок мають місце в разі, коли початкове напруження близьке до очікуваної границі витривалості, а перепад напружень d мінімальний. Похибки середньоквадратичного відхилення границі витривалості δS змінюються у границях, причому їх залежність від перепаду напружень і початкового рівня має стохастичний характер.