Особливості моделювання процесів зміни технічного стану з складовою випадковості

Abstract

В межах сучасних умов експлуатації вантажних суден, особливу актуальність набуває проблема підтримки та оптимізації технічного стану суднових технічних засобів. При цьому, одним з важливих аспектів є врахування випадкових факторів, які можуть впливати на ефективність та надійність суден. Це стає особливо актуальним, коли мова йде про великі вантажні судна, що роблять довгі рейси, де вірогідність випадкових пошкоджень чи відмов є високою. Представлена стаття присвячена дослідженню методів моделювання процесів зміни технічного стану суднових технічних засобів вантажних суден. Важливість теми обумовлена необхідністю прогнозування та планування технічного обслуговування суден, що включає різні складові, зокрема двигуни, корпус, рушій, навігаційне обладнання, енергетичне обладнання, та інше. Розглянуто аналітичні та статистичні методології моделювання, а також враховано випадкові експлуатаційні фактори, що діють в інтервалі між технічним обслуговуванням суднових технічних засобів. У статті визначено, що задачі моделювання процесів зміни технічного стану включають аналіз швидкості зміни технічного стану, яка відо-бражає динаміку змін технічного стану засобів вантажного судна і є важливим індикатором для планування та проведення технічного обслуговування. У статті проведено порівняльний аналіз аналітичних та статистичних методологій моделювання, що використовуються для деталізації закономірностей варіативності технічного стану, формування моделей регулярностей еволюції та акумуляції пошкоджень.Досліджено вплив випадкових експлуатаційних факторів на процеси зміни технічного стану між технічним обслуговуванням суднових технічних засо-бів. Виявлено, що випадкові експлуатаційні фактори можуть охоплювати різні морські умови, навантаження, погодні умови та інші фактори, що впливають на стан судна та його технічних засобів між плановими технічними обслуговуваннями. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації графіка технічного обслуговування, заснованого на реальному стані суднових технічних засобів