Дослідження буксирувального опору круїзних суден при їх розмірній модернізації

Abstract

Зростання попиту на морські круїзи змушує судноплавні компанії започатковувати виробництво нових суден. Окрім того, зростання вимог Міжнародної морської організації до безпеки судноплавства й охорони навколишнього середовища змушують суднобудівні верфі та виробників суднового обладнання залучати найсучасніші розробки морської інженерії та проводити відповідні науководослідні та конструкторські роботи. В експлуатації світового пасажирського флоту перебувають декілька десятків суден, стан яких треба узгодити із сучасними вимогами, тобто зменшити рівень морального зносу та досягти відповідності критеріям круїзного ринку. Світовий круїзний флот налічує значну кількість таких суден – кандидатів для проведення розмірної модернізації. Збільшення розмірів судна завдяки додаванню циліндричної вставки вплине не тільки на корпус судна, але й на роботу ґвинто-рульового комплексу та головного двигуна, оскільки він є невід’ємною частиною загальносуднової енергетичної системи. Взаємодія структурних елементів пропульсивного комплексу має системний характер і повинна досліджуватись із застосуванням системного підходу. Такими структурними елементами є ґвинторульовий комплекс, корпус, головний електродвигун (суднова електроенергетична система). Проведено аналіз впливу збільшення довжини судна на характеристики системи, що утворює пропульсивний комплекс – «ґвинт – корпус – головний двигун». Оцінка ходовості та пропульсивних якостей судна ґрунтується на визначенні його буксирувального опору. Досліджено буксирувальний опір у залежності від швидкості та довжини судна (довжини циліндричної вставки) із застосуванням методу Холтропа. Проведено якісну та кількісну оцінку буксирувального опору та його складових частин під час проведення розмірної модернізації.