Abstract:
Коли судно рухається в перехідному режимі, опір води зростає,
і це явище вимагає більш ретельних розрахунків для оцінки величини цього опору.
Відповідно, для судна необхідно вибирати більшу потужність двигуна, що тягне за
собою більшу витрату палива і більш значне забруднення середовища.
При розрахунку опору води враховують зміну площі змоченої поверхні судна,
при русі з великою відносною швидкістю. За допомогою методу найменших
квадратів було виведено формули для оцінки залишкового опору суден, що
рухаються з різною відносною швидкістю FrV
.
Зроблено диференціацію формул для розрахунку відносного залишкового
опору та отримано диференціальні рівняння. За допомогою цих рівнянь можна
оцінити зміну залишкового опору, при різних числах Фруда та різних значеннях
відносного подовження корпусу судна.
Ці формули базуються на досвіді, отриманому в різних дослідних басейнах.
У цій статті запропоновано порівняння результатів випробувань моделей яхти,
патрульного катера і пасажирського порому із значеннями опору води, отриманими за допомогою статистичних формул
