Abstract:
Функціонування логістичних систем – процес багатогранний, що включає техніко-технологічні, економічні, організаційні, інформаційні, фінансові та інші аспекти. Процес їх проєктування з точки зору складської підсистеми повинен визначати місце складської ланки в логістичному ланцюзі, а також формулювати вимоги до складу відповідно до цілей функціонування всієї логістичної системи. Актуальність теми дослідження продиктована відносно низьким інтересом з боку фахівців – практиків до розроблених методів та моделей, що дозволяють приймати рішення про канали розподілу готової продукції та товарів народного споживання. Загальновідомі оптимізаційні транспортні моделі дають змогу знаходити оптимальне рішення на ділянках ланцюга розподілу, що не завжди призводить до системного оптимуму. У статті автор наголошує на виокремленні логістичних витрат із сукупних витрат підприємства та, відповідно, необхідності їх мінімізації. Наводить обґрунтування використання розподільчих центрів як логістичних посередників, цим структурує багаторівневу логістичну систему. У розглянутій постановці завдання проєктування, підсистема, що транспортує, передбачає перевезення вантажів у контейнерах. При цьому враховується необхідність розстафування контейнерів у розподільчих центрах та формування партій відправлення кінцевим споживачам на палетах із використанням наземного транспорту. Запропонована економіко-математична модель дозволяє мінімізувати не тільки логістичні витрати, а й кількість логістичних посередників. Модель дозволяє отримати логістичний ланцюг на етапі доставки вантажу від постачальників через порти перевалки до розподільчих центрів із подальшим закріп-ленням їх за оптовими (роздрібними) споживачами
