Abstract:
У ході написання розвідки й вивчення проблеми хронотопу в збірці мемуаристики Валерія Шевчука «На березі часу. Ті, котрі поруч: Спогади сучасників» осмислено природу мемуаристики як складника документальної літератури. Було виявлено й проаналізовано особливості хронотопу з огляду на композицію збірки, специфіку жанру, об᾽єкт відображення в мемуарах, авторську позицію, тобто осмислено досліджувану категорію в контексті парадигми культорологічного, історичного та літературного підходів. Встановлено, що саме хронотоп (за М. Бахтіним) і допомагає в мемуаристиці розкрити «дух і поняття часу», «час культури» (М. Коган) через світоглядні й культурні цінності та позиції покоління, суспільні настрої, систему образів, представити мемуарний твір як внутрішній і зовнішній діалог автора з героями, читачами, із самим собою та автора з майбутніми поколіннями. Окреслено специфіку мемуаристики з точки зору комунікації в національній культурі покоління шістдесятників з попередниками та представниками сучасної свідомості.
