Розвиток митної справи на Півдні України у XVIII ст.

Abstract

The article examines the legal documents of the first half of the 18th century, which recognized the borders of Southern Ukraine with the Ottoman Empire, where Cossack customs deposits were organized. The results of the work of the border commission on the lands of the Zaporizhzhya army during 1704–1705 were analyzed and the Moscow commissioners ignored the interests of the Zaporizhzhya Cossacks when defining the Moscow-Turkish border on the right bank of the Dnieper. Attention was drawn to the consequences of the defeat of the Moscow troops on the Prut in 1711, namely the revision of the borders in the Northern Black Sea and Azov region, which was established by the Andrianopol Peace Treaty of 1713. The state of the customs affairs in the Bakhmut province, where the local voivode organized customs deposits and guards, was considered. It is noted that after the conclusion of the Belgrade Peace Agreement (1939) and the Nis Conventions (1739 and 1742), government institutions, including those dealing with customs duties, functioned in Southern Ukraine in Bakhmut. The role of the Bakhmut border customs office in the organization of customs control over the import and export of goods of merchants, chumaks, traders, etc. is indicated. Attention was drawn to the arbitrariness of the customs administration, which encroached on the privileges of the Zaporizhzhya troops by illegally establishing the Bakhmut customs depot on their territory. The role of the Bakhmut Cossack teams, which were engaged by government officials to control the salt duty at the Bakhmut and Tor salt mines, as well as at the customs outposts that were formed in the middle of the 18th century by the Bakhmut border customs, was established. The article analyzes the provisions of the decree «On the Establishment of a Special Customs Border Strip and Guards to Prevent the Smuggling of Goods» (1782), which introduced a system of customs control in Ukraine on the borders with the Ottoman Empire and the Polish-Lithuanian Commonwealth, and according to which a border customs guard was formed from customs supervisors and road workers, etc. It is noted that in the 18th century, border customs in the South of Ukraine were engaged not only in customs collection, but also performed other functions related to border protection, supervision of population movement, prevention of escapes, sanitary control, etc. У статті розглянуто правові документи першої половини XVIII ст., якими визнавались кордони на Півдні України із Османською імперією, де були організовані козацькі митні застави. Проаналізовано результати роботи протягом 1704–1705 рр. межевої комісії на землях війська Запорозького та зазначено про ігнорування московськими комісарами інтересів запорозького козацтва при визначені московсько-турецького кордону на правобережжі Дніпра. Звернуто увагу на наслідки поразки московських військ на Пруті у 1711 р., а саме перегляд кордонів у Північному Причорномор'ї та Приазов’ї, що було закріплено Андріанопольським мирним договором 1713 р. Розглянуто стан митної справи в Бахмутській провінції, де місцевим воєводою було організовано митні застави та сторожі. Зазначено, що після укладання Белградської мирної угоди (1939 р.) та Ніських Конвенцій (1739 р. та 1742 р.) на Півдні України в Бахмуті функціонували урядові установи, у тому числі й ті, що займались митними зборами. Вказана роль Бахмутської прикордонної митниці в організації митного контролю за ввезенням та вивезенням товарів купців, чумаків, торговців та ін. Звернуто увагу на свавілля митної адміністрації, яка посягала на привілеї війська Запорозького, утворивши незаконно на його території Бахмутську митну заставу. Встановлена роль бахмутських козацьких команд, які залучались урядовцями для контроля за соляним збором на бахмутських та торських соляних промислах, а також на митних заставах, які були утворені в середині XVIII ст. Бахмутською прикордонною митницею. У роботі проаналізовані положення указу «Про установу особої митної прикордонної смуги та варти для відрази потаєного провозу товарів» (1782 р.), яким в Україні була запроваджена система митного контролю на кордонах із Османською імперією та Річчю Посполитою і згідно з яким утворена прикордонна митна варта із митних наглядачів та об'їзників тощо. Зазначено про те, що у XVIII ст. прикордонні митниці на Півдні України займались не тільки митним збором, але й виконували інші функції, пов’язані з охороною кордонів, наглядом за пересуванням населення, запобіганням втечам, санітарним контролем та ін.