Утворення Слов’яносербії та її правовий статус

Abstract

Робота присвячена дослідженню утворення в середині XVIII ст. на теренах України військово-адміністративної території, яка отримала назву Слов’яносербія. Встановлено, що територія ця мала певну військову автономію у складі Російської імперії, закріплену низкою нормативних документів. Слов’яносербія була організована в середній течії правобережжя Сіверського Дінця, в басейні річки Лугань. Першими поселенцями стали вихідці із Австрійської імперії, які вступали на службу до гусарських поселених полків Шевича та Прерадовича. Вони підпорядковувались військовій колегії. Слов’яносербська комісія відала питаннями розселення сербів; утриманням гусарських полків; судовими справами, що виникали між військовими поселенцями тощо. Зазначено, що для сербських переселенців була відведена територія в басейні Лугані, малозаселена. Виявлено, що після укладення Андріанопольського мирного договору 1713 р. та Бєлградського мирного договору 1739 р. землі, на яких виникла Слов’яносербія, було закріплено за Російською імперією, що протягом XVIII ст. проводила експансійну політику. З метою просування до Північного Приазов’я та Причорномор’я і захоплення нових земель, де кочували ногайці та кримські татари, російським урядом організовувалась система оборонних ліній. У статті проаналізовані фактори, що спонукали російську владу у 1764 р. до реформування слов’яносербських військових поселень. Зазначено, що спеціальна урядова комісія вирішила укріпити прикордоння й утворити нову систему оборони від гирла річки Самари до гирла річки Луганчик. На цій лінії оборону повинні були забезпечувати новоутворені поселені пікінерні та гусарські полки. Заплановано було утворити на лінії 140 військових округів. Встановлено, що на «Слов’яносербський (Луганський)» лінії – ділянка від Бахмутської фортеці й до гирла річки Луганчик – службу мав нести поселений Бахмутський гусарський полк. На цій самій лінії мав бути задіяний Бахмутський кінний козацький полк. Він був реорганізований в поселений Луганський пікінерний полк.

The work is devoted to the study of creation of the military-administrative territory, which was named Slavic Serbiain, on the territory of Ukraine in the middle of the 18th century. It was established that this territory had a certain military autonomy within the Russian Empire, secured by a number of normative documents. Slavic Serbia was organized in the middle course of the right bank of the Seversky Dinets, in the basin of the Luhan River. The first settlers were natives of the Austrian Empire who joined the hussar regiments of Shevych and Preradovych. They were subordinate to the military board. The Slavic-Serbian commission was concerned with the resettlement of Serbs, maintenance of hussar regiments, court cases that arose between military settlers etc. It is noted that an area in the Lugani Basin was set aside for Serbian settlers, which was sparsely populated. It was revealed that after the conclusion of the Andrianopol Peace Treaty of 1713 and the Belgrade Peace Treaty of 1739, the lands on which Slavic Serbia arose were assigned to the Russian Empire, which during the 18th century pursued an expansionary policy. In order to advance to the Northern Azov region and the Black Sea region and seize new lands where the Nogai and Crimean Tatars roamed, the Russian government organized a system of defensive lines. The article analyzes the factors that prompted the Russian authorities to reform the Slavic-Serbian military settlements in 1764. It is noted that a special government commission decided to strengthen the border and create a new defense system from the mouth of the Samara River to the mouth of the Luhanchyk River. On this line, newly formed pikemen and hussar regiments were to provide defense. It was planned to create 140 military districts on the line. It was established that on the "Slavic Serbian (Luhansk)" line - the section from the Bakhmut Fortress to the mouth of the Luhanchyk River - the settled Bakhmut Hussar Regiment was to serve. The Bakhmut Cavalry Cossack Regiment was to be deployed on this same line. It was reorganized into the settled Luhansk pike regiment.