Abstract:
У статті розглядається міжнародна інтеграція та основні форми
міжнародної інтеграційної взаємодії.
Інтеграція та глобалізація стають все більш значущими в економічному розвитку.
В даний час жодна держава не може існувати ізольовано від інших, не вдаючись до взаємної співпраці. У діяльності будь-якої країни присутня зовнішньоекономічна та зовнішньополітична взаємодія із зарубіжними країнами.
Наявність історично сформованих та досить міцних економічних зв'язків між
країнами багато в чому визначає доцільність та можливість інтегрування. Загальні
економічні інтереси та проблеми, які набагато ефективніше можуть бути вирішені
спільними зусиллями, також мають велике значення.
Під інтеграцією зазвичай розуміється процес, у ході якого наростаюча економічна взаємозалежність двох чи кількох країн переростає у зрощування національних
ринків товарів, послуг, капіталів та робочої сили і на цій основі формується цілісний
ринковий простір.
Інтеграція у широкому сенсі – це об'єднання деяких частин у єдину цілісність.
Поняття «інтеграція», як і процес інтеграції, виникло науковому обороті наприкінці
ХІХ – початку XX в. Відомо, що термін «інтеграція» у перекладі з латинської означає
відновлення, з'єднання, поповнення, а integer – цілий, цілісний. Отже, інтеграція озна чає процес, у результаті якого формуються єдність і цілісність системи з
урахуванням об'єднання і зближення, т. е. отримання цілого з окремих частин, які
взаємно доповнюють одне одного, створюючи якісно нову освіту.
Актуальність теми статті пов'язана з тим, що інтеграційні процеси стають
невід'ємною частиною глобалізації світової економіки, що зростає. Вони являють
собою якісно нову форму міждержавної взаємодії та мають кінцеву мету прискорення
темпів економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країн учасниць інтеграційних процесів.
