Наближення до моделі управління порт-лендлорд: український контекст

Abstract

З початком портової реформи в Україні була здійснена зміна моделі управління портовим сектором. Утворена у 2013 році Адміністрація морських портів України була наділена функціями адміністративного та безпекового характеру. Суто комерційна діяльність залишилась у державних та приватних стивідорних компаній та морських терміналів. Зазначений розподіл функціоналу в морському порту наблизив вітчизняну систему управління до загальновідомої в країнах Північної Америки та Північно-Західної Європи – «порт-лендлорд». Визначені в результаті дослідження аспекти, а саме контроль за земельними ділянками, юридичний статус Адміністрації морських портів України, наявність державних стивідорів та неврегульованість відносин з місцевою владою, не дозволяють класифікувати вітчизну модель в класичному розумінні «порту-лендлорду». Останнє вказує радше на гібридну модель в Україні з елементами «порт-лендлорд». Найбільш уразливим елементом в контексті моделі «портлендлорд» в Адміністрації морських портів України є брак механізму управління портовими територіями через наявність декількох типів землевласників – державних, місцевих та приватних суб’єктів. В статті запропоновано низку заходів, зокрема корпоратизація Адміністрації морських портів України, внесення змін до законодавства, новації в розподілі концесійного платежу, підтримка виходу держави з сегменту стивідорної діяльності, а також інвентаризація портових територій, реалізація яких може якісно наблизити українську модель до практик управління портів Північно-Західної Європи