Abstract:
Розвиток громадських організацій в Китаї має свою універсальність і специфіку, причому перше в основному відбивається в характеристиках
стадій організаційного розвитку, а останнім в основному випливає з національних
особливостей походження і розвитку. Для кращого розуміння розвитку громадських організацій в Китаї в даній статті робиться спроба окреслити загальну
картину з трьох сторін: огляд розвитку, поточна ситуація і перс пективи розвитку; і пропонується, щоб промисловий розвиток громадських організaцій у
майбутньому має вирішувати проблеми діахронічного і синхронного
вимірювань, а саме, самостійної фази організаційного розвитку та її взаємозв'язку
з різними рівнями розвитку промисловості, країни та світу.
Громадські організації стикаються з деякими універсальними проблемами,
включаючи низький загальний рівень активності громадських організацій, їх незбалансоване географічний розподіл, проблему суб'єктної ідентичності.
Існує дві діахронічні нитки, що дозволяють розглянути загальний розвиток
громадських організацій в Китаї. Однією з них є загальна лінія розвитку громадських організацій; а інший ‒ розвиток масових організацій (на китайській мові:
Quntuan Zuzhi) в Китаї.
З'являються деякі індивідуальні або оригінальні функції. По-перше, громадські організації не тільки диверсифіковані в сфері бізнесу, але і сильно розрізняються між організаціями та установами в одній сфері бізнесу. По-друге, значно
покращилася здатність соціальних організацій інтегрувати всі види формальних і
неформальних інституціональних ресурсів. Також була значно поліпшена здатність громадських організацій до професійного діалогу з різними зацікавленими
сторонами. Диференціація сфер бізнесу між громадськими організаціями має
тенденцію уточнюватися. Бізнес-контент громадських організацій надзвичайно
різноманітний.
У більш довгостроковій перспективі розвиток громадських організацій як
галузі, безсумнівно, повинен мати справу з проблемами як в діахронічному, так і в
синхронному вимірах розвитку.
