Abstract:
Стаття присвячена ролі довіри у формуванні конкурентоспроможності економічного гравця.
В процесі дослідження були застосовані таки наукові методи: абстрагування, який передбачає дослідження сутності даного явища та відхилення
несуттєвих рис чи думок; аналізу видів довіри; синтезу довіри в її функціональному
контексті та ін.
Розглянуті види трасту, запропоновано їх критичний огляд та досліджено
їх зв'язок з мотивацією трудового потенціалу. Доведено вплив довіри як мотиваційного важеля на високопродуктивну працю та формування економічних
конкурентних переваг. Задекларовано, що довіра та мотивація – дві складові
соціаль-ного капіталу економічної системи, який обумовлює високоефективну
роботу, що, в свою чергу, забезпечує можливості створення додаткових
конкурентних переваг.
Запропоновано розглядати довіру з позиції функціонального підходу, що
дозволило надати теоретичну оцінку як системної складової мотиваційного
механізму підприємства, організації або економічного суб’єкта більш високого
рівня, яка виконує функцію стимулювання а) до певних дій та їх контенту; б) до
досягнення певного результату. Довіра як функція мотивації впливає на рівень
продуктивності праці та формування конкурентних переваг, дозволяє якісно
використовувати механізм делегування повноважень. Формуючи культуру
взаємопідтримки, допомоги, співпраці, траст покращує мікроклімат; забезпечує
підвищення результативності стратегічного та оперативного управління на
основі підтримки працівниками цілей розвитку підприємства або організації, місії
бізнесу, застосованої тактики.
