Abstract:
В статті досліджено правову природу понять «правопорушення» та «відповідальності» в контексті за-
безпечення дотримання вимог митного законодавства, оскільки забезпечення митної безпеки – це основне
завдання митних органів кожної держави, у рамках якого вони повинні забезпечувати надходження мита й
інших митних платежів до державного бюджету, захищати національного виробника, запобігати ввезенню в
країну заборонених та небезпечних виробів, забезпечувати дотримання законів тощо.
В умовах недостатньої функціональної спроможності державних інститутів, високого рівня корупції та
розвитку криміногенних формувань посилюються ризики і загрози дестабілізації економічної безпеки дер-
жави. Це зумовлює загострення соціально-економічної ситуації в суспільстві, погіршення якості життя насе-
лення та виникнення диспропорцій просторово-регіонального розвитку. Посилення впливу дестабілізуючих
тенденцій на формування економічної безпеки держави вимагає розробки пріоритетних напрямів стосовно
її зміцнення.
Боротьба з порушенням митних правил є значним, незадіяним на повну потужність, інструментом підви-
щення рівня економічної безпеки держави. Питання, що стосуються організаційно-правових засад боротьби
з порушенням митних правил, зокрема, законодавче закріплення відповідальності за їх вчинення, є надзви-
чайно актуальними, що зумовило тему дослідження. У статті протидія порушенню митних правил розкри-
вається через сутність адміністративної і кримінальної відповідальності за скоєні правопорушення. І саме
наукове дослідження правової природи понять «відповідальність» та «правопорушення» із застосуванням
методу співставлення та порівняння визначень різних теоретиків дає можливість розглянути вказані явища
з найбільш повним їх вивченням із застосуванням до злочинів, що вчиняються у митній сфері.
Становлення та сучасний стан інституту відповідальності за економічні злочини пов’язаний безпосе-
редньо із становленням та розвитком галузі митного законодавства. Однак, при цьому він зберігає свою
автономність в цій галузі, оскільки в ньому чітко визначена правоохоронна направленість, тісно пов’язана
із тими галузями законодавства, що містить норми, санкції яких повинні захищати правовідносини, що
складаються у всіх сферах та областях суспільного життя, тобто кримінальним, адміністративним законо-
давством.
