Короткий опис (реферат):
З початку повномасштабної війни більше 6 мільйонів українців були змушені покинути місця постійного проживання та переміститись в інші регіони та в інші країни. З 2014 року в Україні були впроваджені заходи для адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Країни Європи вжили безпрецедентних заходів, щоб прийняти велику кількість людей. Окрім державної політики країн, до допомоги біженцям залучились міжнародні організації та волонтерські рухи. При всій допомозі та підтримці, для більшості українських переселенців процес адаптації на новому місці є складним – особи, які пережили важкі травмуючи події та знаходяться в складному психологічному стані, змушені досить швидко пристосуватись до нових умов, облаштувати побут та вирішувати безліч супутніх проблем. З’ясовано, що адаптаційний потенціал особистості являє собою взаємопов’язані психологічні особливості особистості, що визначають успішність адаптації в новому середовищі та ймовірність збереження свого Я. Особистісний потенціал характеризується рівнем поведінкового регулювання, комунікативного потенціалу та рівнем моральної нормативності. Психологічне благополуччя існує, насамперед, у свідомості самої людини і визначається як екзистенційне переживання нею ставлення до свого власного життя, що пов’язане з такими повсякденними поняттями, як щасливе життя, щастя. Для розкриття поставленої мети дослідження використовувалися такі методи, як аналіз, систематизація, узагальнення, тестування, анкетування та математико-статистичні методи оброки отриманих даних. Класифікувавши переселенців на дві категорії – внутрішньо переміщені особи та зовнішньо переміщені особи, було досліджено рівень адаптаційного потенціалу та психологічного благополуччя кожної. Для цього були використані методики: багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» А.Г. Маклакова та «Шкала психологічного благополуччя» К.Ріфф. Проведені дослідження виявили, що адаптаційних потенціал особистості має тісний прямий зв'язок з рівнем психологічного благополуччя. Проведений аналіз дозволив порівняти показники адаптаційного потенціалу особистості та психологічного благополуччя, встановими взаємні зв’язки за додатковими шкалами, а також дослідити зв'язок даних показників з місцем проживання, віком людини та сімейними обставинами.
