Короткий опис (реферат):
У статті представлені результати емпіричного дослідження характеру впливу різних типів спрямованості у спілкуванні на сформованість особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії. Для перевірки гіпотези про те, що тип спрямованості у спілкуванні позначається на сформованості особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії, аналіз результатів дослідження складався з трьох послідовних кроків. По-перше, це з’ясування загальних тенденцій прояву різних типів спрямованості у спілкуванні у сучасної молоді. По-друге, встановлення характеру взаємозв’язків типів спрямованості у спілкуванні з особистісними компонентами міжособистісній взаємодії. По-третє, порівняння груп досліджуваних різними типами спрямованості у спілкуванні. У результаті проведеного дослідження визначено, що у спілкуванні сучасної молоді найчастіше зустрічаються три тенденції: а) будувати його на взаємній довірі, повазі, взаєморозумінні та відкритості; б) спрямовувати зусилля на добровільну та безкорисливу центрацію на партнері; в) ставитися до партнерів як до засобу, об'єкту прихованих маніпуляцій. Встановлено в процесі кореляційного аналізу, що всі типи спрямованості у спілкування певним чином позначаються на становленні особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії. Найбільшою мірою це виявляється у прямих зв’язках альтероцентричних тенденцій з мотиваційним, емоційним, когнітивним компонентами та загальним показником ефективності міжособистісної взаємодії, а також у від’ємних зв’язках авторитарної та індиферентної спрямованості з мотивацією, емоційно-вольовою регуляцією, і, як наслідок, особистісною основою міжособистісної взаємодії загалом. Крім того, виявлено прямі кореляції діалогічної спрямованості спілкування з мотиваційним компонентом, маніпулятивної та конформної спрямованості - з когнітивним компонентом міжособистісної взаємодії. Виявлено шляхом порівняння груп досліджуваних з домінуванням різних типів спрямованості у спілкуванні, що альтероцентричний тип більше за інші типи, сприяє найвищому прояву особистісного ресурсу міжособистісної взаємодії, що виявляться як на рівні всіх його компонентів, так і на загальній ефективності цього процесу. Авторитарний тип призводить до дефіцитарного характеру становлення особистісного ресурсу, що знижує ефективність міжособистісної взаємодії. Діалогічна спрямованість спілкування притаманна молодим людям з помірною сформованістю всіх компонентів міжособистісної взаємодії. Особливістю молоді з домінуванням конформного типу спрямованості є висока упевненість у собі, самостійність, витримка та самовладання. Домінування індиферентного типу призводить до браку комунікативних здібностей, а тому представники цього типу частіше спотворено сприймають переживання партнерів, не вміють домовлятися.
