Abstract:
У статті розглянуто ознаки причетності до злочину. Проаналізовано різні думки щодо суспільної небезпеки причетних злочинів, встановлення причинного зв’язку між окремими проявами причетності та предикатним злочином та ін. Зазначено, що причетність до злочину має певний зв’язок з основним злочином, без якого вона не може виникнути, а суспільна небезпечність причетного злочину не може залежати від небезпечності предикатного злочину. Встановлено важливість визначення причинного зв'язку між окремими видами причетності та предикатним злочином. Визначено, що неповідомлення про незакінчений злочин перебуває у причинному зв’язку з наслідками такого злочину незалежно від того, обіцяне воно чи ні. Причетна особа не втручається в розвиток причинного зв’язку між діянням виконавця основного злочину і спричиненим ним наслідком, і, навпаки, у разі належного повідомлення відповідних адресатів, така особа могла б відвернути злочинний наслідок. Заперечення причинного зв’язку між неповідомленням про незакінчений злочин і наслідком цього злочину є рівнозначним запереченню можливості припинити такий злочин – незалежно від того, повідомить особа про нього чи ні. Відмічено, що діяльність особи, яка заздалегідь не обіцяла приховати злочин або придбати, отримати, зберігати або збути майно, отримане злочинним шляхом, не перебуває в причинному та такому, що зумовлює, зв’язку з діями співучасників злочину й результатом, що настав. Така поведінка винного не утворює співучасті у виді пособництва. Зазначається, що при потуранні службова особа своїм самоусуненням від розвитку причинного зв’язку між вчиненням предикатного злочину іншою особою та настанням від нього злочинних наслідків створює сприятливі умови для досягнення мети, яку ставив перед собою виконавець предикатного злочину. Звертається увага на те, що викрадення майна, заподіяння тілесних ушкоджень або інші суспільно небезпечні наслідки перебувають у причинному зв’язку з діями виконавця основного злочину, є результатом саме його дій. Зазначено, що своєю бездіяльністю особа, яка потурає злочину, сприяє розвитку причинного зв’язку між діями виконавця та наслідками від предикатного злочину. Якщо для службової особи, яка зобов’язана перешкоджати вчиненню злочину, повідомлення про злочин є способом перешкоджання злочину, то невиконання такого обов’язку є ознакою потурання злочину. В статті пропонується доповнити Загальну частину кримінального законодавства України нормою, у якій буде наведено поняття причетності до злочину.
