Abstract:
Оскільки технологічний ландшафт швидко розвивається, конвергенція інновацій та штучного інтелекту (ШІ) відкриває безпрецедентні
можливості та проблеми для управління проєктами.
У цій статті представлено комплексну математичну модель синкретичного управління інноваційними проєктами в епоху бурхливого розвитку штучного
інтелекту. Синкретизм у цьому контексті відноситься до плавної інтеграції
різних елементів, включаючи міждисциплінарну співпрацю, технології штучного
інтелекту та адаптивні методології для оптимізації результатів проєкту.
Запропонована модель охоплює різні аспекти управління проєктами, інновацій та інтеграції штучного інтелекту. У ній окреслено етапи управління життєвим циклом проєкту, особлива увага приділяється розподілу ресурсів, оцінці
ризиків та адаптивним стратегіям. У галузі управління інноваціями модель
включає методологію генерації ідей, пошуку технологій та відкритих інновацій,
визнаючи роль ШІ у формуванні інноваційного ландшафту. Найважливішим
аспектом моделі є інтеграція технологій штучного інтелекту протягом усього
проєкту. Це включає визначення відповідних варіантів використання, ефективне
управління даними, вибір відповідних моделей ШІ і створення систем підтримки
прийняття рішень.
Синкретичний підхід наголошує на міжфункціональній співпраці, створюючи середовище, в якому різні дисципліни органічно сприяють успіху проєкту.
Оптимізація ресурсів ‒ це ключовий момент, що дозволяє використовувати
штучний інтелект для ефективного розподілу ресурсів, прогнозування потреб в
обслуговуванні та підвищення загальної продуктивності проєкту. У модель
включені етичні та юридичні міркування, що забезпечують відповідальне використання ШІ, а в документі описуються механізми постійного навчання та розвитку,
що дозволяють озброїти команди необхідними навичками. Ефективність моделі оцінюється через призму моніторингу та оцінки з
використанням певних ключових показників ефективності, безперервного моніторингу та циклів зворотного зв'язку для інтеративних покращень. Особлива увага
приділяється комунікації та співпраці з використанням сучасних інструментів для
полегшення взаємодії із зацікавленими сторонами та ефективної командної
роботи. Цей документ робить внесок у дискурс про управління проєктами, що
розвивається, надаючи надійну основу, яка адаптується до динамічного характеру штучного інтелекту та інновацій. Він служить керівництвом для менеджерів проєктів, міждисциплінарних команд та осіб, які приймають рішення, що
вирішують проблеми та можливості, які відкриваються завдяки синкретичному
управлінню інноваційними проєктами в епоху бурхливого розвитку штучного
інтелекту.