Abstract:
У статті обґрунтовано роль стратегування у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності України в умовах військових та економічних викликів. Метою роботи є розробка інституційно-адаптивного фреймворку національного стратегування, що забезпечує економічну стійкість та прискорену європейську інтеграцію. Проаналізовано трансформацію стратегічної парадигми після 2022 року — від довгострокового зростання до забезпечення безпеки та відбудови за принципом «build back better». Наукова новизна полягає у розробці гібридної моделі стратегування, яка інтегрує антикризове управління та функціональне моделювання системної стійкості з вимогами вступу до ЄС. Доведено, що ефективність стратегічного процесу залежить від його багатовимірності, зокрема реалізації судової антикорупційної реформ як передумов для залучення інвестицій. Автором сформовано систему стратегічних імперативів та практичні рекомендації для державних органів щодо переходу від сировинної до інноваційно-інвестиційної моделі економіки. Підсумовано, що поєднання макроекономічної стабілізації з глибокими структурними реформами є вирішальним для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності України на глобальній арені.
