Дослідження відбивної здатності об’єктів при опроміненні судновим радаром

Abstract

Дослідження відбивної здатності об’єктів при опроміненні судновим радаром. Об’єкт дослідження: процес радіолокаційного спостереження за надводною обстановкою в умовах використання сучасних суднобудівних матеріалів. Предмет дослідження: методи оцінки та підвищення ефективної поверхні розсіювання (ЕПР) маломірних суден та автономних апаратів (ASV) для забезпечення безпеки судноводіння. Мета роботи: підвищення ймовірності виявлення малопомітних цілей судновими РЛС шляхом аналізу закономірностей формування їхнього радіолокаційного портрета та розробки адаптивних алгоритмів налаштування станції. Методи дослідження: У роботі застосовано методи геометричної та фізичної оптики (для розрахунку ЕПР фацетних моделей), теорію електромагнітного поля (для аналізу інтерференції над морською поверхнею), методи математичного моделювання в середовищі MathCAD (розрахунок зон виявлення) та теорію ймовірностей (для оцінки статистик виявлення на фоні завад). Результати та новизна: Вперше побудовано комплексну фацетну модель ASV, яка враховує діелектричні властивості склопластику, що дозволило уточнити оцінку зниження дальності виявлення (на 25–30% порівняно з металевими аналогами). Доведено критичний вплив інтерференційного гасіння сигналу на висотах до 1 м («ефект дзеркального нуля»). Обґрунтовано алгоритм використання режиму Short Pulse для селекції цілей на фоні хвиль. Практичне значення: озроблено 6 інженерно-експлуатаційні рекомендації для вахтових помічників щодо налаштування РЛС типу Furuno FAR-2117 та обґрунтовано вимоги до встановлення пасивних відбивачів (висота не менше 2,0 м)