Abstract:
Стаття присвячена порядку визначення елементів та загальної тривалості рейсу судна відповідно до умов договору фрахтування судна на рейс. Підставою виконання судном нерегулярного плавання рейсу з перевезення вантажу є укладений між судновласником-перевізником і фрахтувальником договір фрахтування судна на рейс, який за своєю сутністю є договором про перевезення вантажу. Умови такого договору багато у чому визначають тривалість рейсу, яка для судновласника-перевізника є певним орієнтиром зайнятості судна за укладеним договором, а фрахтувальнику дозволяють оцінити терміни перевезення вантажу на морській ділянці його доставки. До розгляду покладено простий рейс судна, який виконується на умовах «1 порт завантаження – 1 порт розвантаження». Рейс судна розглянуто у статті у вигляді окремих складових – переходу у баласті (за необхідності виконання), стоянки у порту завантаження, переходу із вантажем та стоянки у порту розвантаження. Подано порядок їх розрахунку із посиланням на
умови договору фрахтування на рейс, які використовуються у відповідних калькуляціях як вихідні дані. Серед таких умов принципове значення для визначення тривалості переходів судна мають порти завантаження і розвантаження,
якими визначається відстань переходу судна із вантажем, та маршрут виконання переходу. Наголошено на важливості врахування умов договору фрахтування на рейс щодо термінів та своєчасності приходу судна до порту завантаження, вказаних у договорі фрахтування на рейс датами laydays і cancelling. При розрахунках часу стоянки судна у портах під відповідними вантажними роботами важливе значення мають погоджені у договорі фрахтування на рейс норми вантажних робіт, порядок рахування вихідних та святкових днів, умови щодо початку відрахунку сталійного
часу. Багатоваріантність формулювань названих умов договору фрахтування судна на рейс може вимагати внесення певних корективів, наразі принциповий порядок розрахунку тривалості елементів і загального часу рейсу залишається
незмінним
