Abstract:
У статті піддаються аналізу законопроекти пропозиції щодо запровадження хімічної кастрації за статеві злочини проти дітейЗаконопроектами запропоновано два підходи: а) примусова хімічна кастрація як додаткове покарання та б) добровільний медичний захід, яким замінюється невідбута частина позбавлення волі. Наголошується на нелогічності розгляду примусової хімічної кастрації як виду покарання. Беручи до уваги природу хімічної кастрації, що являє собою медикаментозний вплив на особу, яка має педофілічний розлад і вчинила статевий злочин проти дитини, вона є заходом кримінально-правового характеру, а не покаранням. Сутністю кастрації слід вважати не правообмеження, а медичну корекцію поведінки. Розгляд хімічної кастрації як добровільного лікувального заходу базується на тому, що вагомим фактором детермінації суспільно небезпечної поведінки є розлад, який потребує медичного втручання. У даному випадку слід максимально заохотити особу до готовності піддатися лікуванню. Однак проблема її кримінально-правової регламентації вимагає спеціального обговорення, системного перегляду положень Загальної частини КК, ухвалення низки кореспондуючих нормативних актів. Тому на сучасному етапі вбачається передчасним внесення змін та доповнень до КК України щодо хімічної кастрації..
