Короткий опис (реферат):
Стаття присвячена аналізу міжнародних стандартів у сфері соціального захисту моряків, чинного законодавства України, наукових праць, зарубіжного досвіду, питань соціального захисту моряків і виявлення наявних проблем.
Проблеми дослідження соціального захисту моряків недостатньо представлені у наукових працях. Розробки вчених присвячені переважно вивченню захисту праці моряків, але меншою мірою торкаються їхнього соціального захисту як об’єкта правового регулювання.
Соціальний захист моряків – це комплекс організаційних, правових та економічних заходів, які спрямовані на забезпечення системи
правових і соціальних гарантій захисту прав моряків та забезпечують реалізацію їхніх конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб моряків і їхніх сімей.
Вперше питання соціального захисту моряків було врегульовано Конвенцією про соціальне забезпечення моряків від 28 червня
1946 р., згодом цю конвенцію було переглянуто Конвенцією про соціальне забезпечення моряків. Нині питання соціального захисту
моряків відображені у Конвенції Міжнародної організації праці 2006 р. «Про працю в морському судноплавстві». Відповідно до ст. IV цієї
Конвенції кожен моряк має право на: охорону здоров’я та медичне обслуговування (охорону здоров’я та невідкладний доступ до медичного обслуговування на борту судна та на березі); соціально-побутове обслуговування й інші форми соціального захисту.
Сьогодні серед українських моряків поширена тенденція працевлаштування на суднах іноземних судновласників. Як наслідок, на
трудові правовідносини залежно від обставин розповсюджується законодавство держави прапора, держави порту заходу судна, держави реєстрації компанії-судновласника або роботодавця тощо. Також необхідно враховувати віддаленість судна від країни проживання моряка, а часом і від берега, що ускладнює зв’язок із моряками, надання юридичної та медичної допомоги, якщо це необхідно.
