Abstract:
У статті проаналізовано основні теоретико-методичні підходи
щодо дослідження ефективного використання туристично-рекреаційного потенціалу у кризових умовах господарювання. Метою дослідження є систематизація
сучасних наукових теоретичних та методичних підходів до аналізу та оцінки
використання туристично-рекреаційного потенціалу в умовах кризи на міжнародному та національному рівнях, зокрема в постпандемічних умовах кризи
COVID-19 та воєнного стану. В ході аналізу використано метод системного
аналізу, порівняльних оцінок та наукової екстраполяції.
Визначено, що в науковій літературі домінують дослідження, присвячені
розробці антикризових стратегій у сфері туристичного маркетингу, розвитку
інформаційно-комунікаційних та онлайн технологій у туристично-ресторанному
бізнесі, розробки ефективних моделей прогнозування та розробки сценаріїв впливу
кризових явищ на розвиток ринку туристичних послуг. Зокрема, значна увага
приділяється питанням антикризового менеджменту у туристичній сфері,
вивченню міжнародного досвіду та оцінці впливу пандемії COVID-19 на розвиток
світової економіки. Основними напрямами відновлення туристичної галузі у
кризовий та посткризовий період являються підходи, що базуються на
диверсифікації туристичної діяльності; туристичної сфери. Разом з цим, у
дослідженнях вітчизняних науковців значна увага присвячена аналізу та оцінці
впливу воєнного стану на розвиток ринку туристичних розробці нових туристичних продуктів та переорієнтація туристичного бізнесу на нові види
діяльності; впровадження соціальних програм розвитку послуг, що вимагає
розробки нових теоретико-методичних підходів для просування та реалізації
вітчизняного туристичного продукту.
