Abstract:
Аналіз сучасних наукових робіт щодо використання статистичних методів в гідрохімічних дослідженнях показав що такий підхід достатньо обґрунтований, як в Україні, так й за кордоном. Мета даної роботи – визначити основні статистичні параметри та дослідити можливість застосування теоретичних законів розподілу до часових рядів мінералізації. В представленому дослідженні наведені результати застосування стандартних статистичних методів обробки гідрометеорологічної інформації для даних спостережень за мінералізацією води на 28 постах басейну Дніпра (у межах України) за період з 1990 по 2015 роки. Проаналізовано динаміку отриманих статистичних параметрів (середніх багаторічних значень, коефіцієнтів варіації, асиметрії та автокореляції) в межах басейну Дніпра на території України. Середні річні значення мінералізації суттєво змінюються в межах досліджуваної частини басейну Дніпра - у північній частині максимальне значення середньобагаторічної мінералізації дорівнює 447 мг/дм3, по мірі просування на південь мінералізація збільшується і вже у суббасейні Середнього Дніпра її максимум досягає 971 мг/дм3; найбільші значення спостерігаються на півдні (суббасейн Нижнього Дніпра), де можуть досягати екстремально високих значень для окремих малих річок (р. Солона – с. Новопавлівка, 3356 мг/дм3). Багаторічна мінливість мінералізації в річках досліджуваної території незначна, а коефіцієнти автокореляції рядів мінералізації доволі високі, у більшості випадків вони є значущими та мають тенденціє до зменшення від суббасейну Прип’яті на півночі до суббасейну Нижнього Дніпра - на півдні.
В рамках представленого дослідження також проаналізовано можливість застосування відомих в гідрології теоретичних кривих розподілу для описання рядів мінералізації річок, на прикладі басейну Дніпра. З використанням критерію згоди Пірсона, перевірено розподіли Пірсона ІІІ типу та трьохпараметричний С.М. Крицького і М.Ф. Менкеля на їх відповідність емпіричним рядам мінералізації. В результаті виявлено, що у 85 % випадків можна використовувати розподіл Пірсона ІІІ типу, а трьохпараметричний С.М. Крицького і М.Ф. Менкеля – у 60 % випадків.
